MANIPULATION LANGAGIÈRE DANS LE DISCOURS POLITIQUE FRANCOPHONE MÉDIATISÉ / МОВНІ МАНІПУЛЯЦІЇ У ФРАНКОМОВНОМУ МЕДІЙНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Cet article analyse la manipulation linguistique dans le discours politique médiatique francophone. Dans le contexte de la mondialisation et de l’augmentation du volume d’informations consommées quotidiennement, le langage fonctionne non seulement comme un moyen de communication, mais aussi comme un outil permettant d’orienter la perception du public et de présenter les événements selon une perspective donnée. L’étude porte sur les débats politiques télévisés entre Emmanuel Macron et Marine Le Pen, qui constituent une base pour l’analyse des stratégies de manipulation dans le discours politique. L’analyse met en évidence un système multiniveau d’unités linguistiques opérant aux niveaux lexico-sémantique, pragmatique et syntaxique. La manipulation linguistique est étudiée selon deux dimensions principales : le cadrage (framing), qui structure la perception publique des événements ou des messages, et les procédés linguo-pragmatiques, notamment les présuppositions, les implicatures et les métaphores, qui influencent leur interprétation. L’étude révèle l’emploi d’un lexique évaluatif pour construire une image politique positive, ainsi que l’utilisation des pronoms et des métaphores pour établir une opposition « nous–eux ». L’anaphore et le parallélisme renforcent les unités lexicales clés et produisent un effet cumulatif sur le public.

___

Статтю присвячено аналізу мовленнєвих маніпуляцій у політичному франкомовному медіадискурсі. В умовах глобалізації та стрімкого зростання обсягу інформації мова розглядається не лише як засіб передавання інформації, а й як потужний інструмент впливу на сприйняття суспільством політичних подій. Дослідження ґрунтується на аналізі політичних дебатів між Еммануелем Макроном та Марін Ле Пен як стратегічно важливого матеріалу для виявлення засобів лінгвістичної маніпуляції. Аналіз теледебатів дав змогу виявити багаторівневу систему мовних одиниць, що функціонують на лексико-семантичному, прагматичному та синтаксичному рівнях. Встановлено два основні механізми маніпулятивного впливу: фреймінг, спрямований на формування певного сприйняття подій, та застосування лінгвопрагматичних засобів, зокрема пресупозицій, імплікатур і метафор. Серед основних засобів маніпуляції виокремлено оціночну лексику, займенникову опозицію «ми – вони», метафори та прагматичні пресупозиції, що впливають на сприйняття політичних діячів. Анафора й паралелізм посилюють вплив ключових лексичних одиниць, забезпечуючи кумулятивний ефект. Отже, політична маніпуляція охоплює не лише викривлення інформації, а й цілеспрямоване формування її сприйняття громадськістю.