LES EMPRUNTS À L’ANGLAIS COMME SOURCE DE NÉOLOGISATION DANS LE DISCOURS MÉDIATIQUE FRANÇAIS CONTEMPORAIN / ЗАПОЗИЧЕННЯ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ДЖЕРЕЛО НЕОЛОГІЗАЦІЇ В СУЧАСНОМУ ФРАНЦУЗЬКОМОВНОМУ МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Cet article examine les emprunts à l’anglais comme une source majeure de néologisation dans le discours médiatique français contemporain. La pertinence de l’étude est déterminée par l’intensification des contacts interlinguistiques, l’influence croissante de l’anglais sur le lexique français et le rôle des médias de masse dans la diffusion des innovations linguistiques. L’objectif est d’identifier les emprunts à l’anglais dans les médias français contemporains, d’analyser leur fonctionnement et de déterminer leurs principaux domaines thématiques. Le corpus empirique comprend des textes issus du Figaro, du Monde, de L’Express, de Libération, de 20 Minutes et du Sud Ouest. L’étude mobilise des méthodes descriptive, analytique, classificatoire, contextuelle et fonctionnelle, ainsi que des éléments d’analyse quantitative. L’analyse permet d’identifier trois principaux groupes thématiques : les technologies numériques et la communication en ligne ; les affaires, l’économie et le marché du travail ; la culture et les relations sociales. La présence ou l’absence de guillemets constitue un indicateur du degré de lexicalisation des anglicismes. Six fonctions sont distinguées : nominative, terminologique, cognitive, compressive, expressive et idéologique. Les résultats montrent que les emprunts à l’anglais constituent un phénomène fonctionnellement diversifié et une composante intégrante du discours médiatique français contemporain dans une société de l’information mondialisée.

___

Стаття присвячена дослідженню англомовних запозичень як одного з провідних джерел неологізації сучасного французького медіадискурсу. Актуальність зумовлена інтенсифікацією міжмовних контактів у контексті глобалізації, зростанням впливу англійської мови на французьку лексику та роллю ЗМІ у поширенні мовних інновацій. Метою є виявлення й аналіз англомовних запозичень, визначення особливостей їх функціонування та тематичних груп. Матеріалом дослідження слугували тексти Le Figaro, Le Monde, L’Express, Libération, 20 Minutes та Sud Ouest. Застосовано описовий, аналітичний, класифікаційний і контекстуальний методи, функціональний підхід та елементи кількісного аналізу. Виявлено три основні тематичні групи запозичень: цифрові технології та онлайн-комунікація; бізнес, економіка та ринок праці; культура та соціальні відносини. Наявність або відсутність лапок визначено як показник ступеня лексикалізації англіцизмів. Виокремлено шість функцій: номінативну, термінологічну, когнітивну, компресивну, експресивну та ідеологічну. Доведено, що англомовні запозичення є функціонально різноманітною та невід’ємною складовою сучасного французького медіадискурсу.