RÉALITÉS CULTURELLES FRANÇAISES ET STRATÉGIES ALLUSIVES DANS LES MÉDIAS CONTEMPORAINS : QUAND LA MÉMOIRE COLLECTIVE SE FAIT JEU DE MOTS / ФРАНЦУЗЬКІ КУЛЬТУРНІ РЕАЛІЇ ТА АЛЮЗИВНІ СТРАТЕГІЇ В СУЧАСНИХ МЕДІА: КОЛИ КОЛЕКТИВНА ПАМ’ЯТЬ СТАЄ ГРОЮ СЛІВ

Анотація

Le discours médiatique contemporain, notamment dans sa dimension satirique, s’appuie sur des références culturelles partagées pour construire le sens, instaurer une connivence et exprimer une perspective critique. Cet article examine l’emploi des jeux de mots dans l’hebdomadaire satirique français Charlie Hebdo comme mécanisme d’activation de références culturellement spécifiques. L’étude repose sur une analyse qualitative d’articles et de titres publiés dans Charlie Hebdo en 2025–2026, complétée par des références à des chansons populaires et à des films. La méthodologie combine l’analyse du discours, la pragmatique cognitive et l’analyse stylistique. Les résultats mettent en évidence plusieurs catégories de réalités culturelles mobilisées par les jeux de mots allusifs : objets et lieux du quotidien, produits de la culture populaire, stéréotypes sociaux et régionaux, références littéraires et historiques, ainsi que figures archétypales. Ces catégories remplissent des fonctions pragmatiques et stylistiques distinctes, produisant un humour fondé sur l’absurde, une connivence nostalgique, des associations identitaires et un ancrage culturel. L’analyse montre que le jeu de mots médiatique dépasse sa fonction comique : en mobilisant des connaissances culturelles partagées, il constitue une ressource rhétorique au service de la satire, de la démystification critique et de la construction d’une identité culturelle collective.

___

Сучасний медійний дискурс, особливо в сатиричному вимірі, спирається на спільні культурні знання для конструювання смислу, встановлення конівенції та критичного осмислення дійсності. Мета статті – проаналізувати використання гри слів у французькому сатиричному щотижневику Charlie Hebdo як механізму актуалізації специфічних культурних реалій. Дослідження ґрунтується на якісному аналізі статей і заголовків Charlie Hebdo за 2025–2026 рр., доповненому прикладами з популярних пісень і фільмів. Методологія поєднує дискурсивний аналіз, когнітивну прагматику та стилістику. Виокремлено кілька категорій культурних реалій, мобілізованих алюзивною грою слів: повсякденні об’єкти й місця, популярна культура, соціальні та регіональні стереотипи, літературні й історичні референції, а також архетипні постаті. Вони виконують різні прагматичні та стилістичні функції, створюючи абсурдистський гумор, ностальгійну конівенцію, ідентифікаційні асоціації та культурне підґрунтя сатири. Доведено, що медійна гра слів виходить за межі комічної функції: мобілізуючи спільні культурні знання, вона стає риторичним засобом сатири, критичної демістифікації та конструювання колективної культурної ідентичності.