СМИСЛОВА СТРУКТУРА МОДАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ “NON POTERE TRATTENERSI (ASTENERSI) DA” ТА “NON POTERE FAR A MENO DI” (на матеріалі італійської мови)

Автор(и)

  • Валерія Охріменко доктор філологічних наук, професор кафедри романської філології Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Міністерство освіти і науки України) 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14

DOI:

https://doi.org/10.17721/2663-6530.2020.37.05

Анотація

У статті розглянуто закономірності квантування інформації у мікротексті функціонування модальних одиниць non potere trattenersi (astenersi) da та non potere far a meno di на матеріалі італійської мови. Модальні одиниці non potere trattenersi (astenersi) da та non potere far a meno di задають квантування інформації у мікротексті, виступаючи у ролі ядра і утворюючи модальні структури разом з приєднувальними компонентами.

Модальні одиниці non potere trattenersi (astenersi) da та non potere far a meno di набувають статусу модальних структур у мікротексті їх функціонування, виявляючи типову сполучуваність у приядерній зоні та імплікуючи закономірність вживання мовних засобів на ближній периферії та на периферії мікротексту. Мовні засоби, що вживаються у мікротексті функціонування non potere trattenersi (astenersi) da та non potere far a meno di, окреслюють їхню смислову структуру. Ці мовні засоби корелюють з власне визначенням модального значення єдиної можливості, в основі якого міститься контраст між чинниками навколишньої дійсності та сформованими уявленнями і системою цінностей суб’єкта, що оцінюються з позицій модальності і викликають реакцію супротиву.

На основі аналізу різнорівневих мовних засобів, що вживаються у мікротексті функціонування зазначених мовних одиниць, встановлено, що модальна одиниця non potere trattenersi (astenersi) da, зберігаючи зв'язок із внутрішньою формою, містить семантичні імплікатури контрасту та реакційності, а модальна одиниця non potere far a meno di – семантичні імплікатури контрасту, реакційності та акціональності.

Модальні одиниці non potere trattenersi (astenersi) da та non potere far ameno di є маркерами спонтанної непідконтрольної сенсорної, емоційної, епістемічної реакції суб’єкта на неочікувану інформацію, що суперечить його уявленням або системі цінностей, і зазвичай викликає емоційну реакцію здивування, захоплення, збентеження, страху. Ці модальні одиниці є засобами вираження модального значення єдиної можливості і вказують на єдино можливу реакцію за певних умов.

_______________

Література

  1. Бондарко, А. В. «Темпоральность.» Теория функциональной грамматики: Темпоральность. Модальность: [коллективная монография в 6т., Беляева Е. И., Корди Н. Н., Цейтлин С. Н. и др.] (Ленинград, Наука, 1990), 263.
  2. Зализняк, А. А. «Контролируемость ситуации в языке и в жизни.» Логический анализ языка. Модели действия (1992): 138-145.
  3. Золотова, Г. А. «Категории времени и вида с точки зрения текста.» Вопросы языкознания3 (2002): 8-29.
  4. Мечковская, Н. Б. «Концепты “начало” и “конец”: тождество, антиномия, асимметричность.» Логический анализ языка. Семантика начала и конца (2002): 109-120.
  5. Милютина, М. Г. «Семантика конативности и потенциальная модальность: комплекс “попытка – результат” и его выражение в русском языке.» Автореф. дисс. на докт. филол. наук (Екатеринбург, 2006).
  6. Охріменко,В. І. «Онтологія та гносеологія категорії модальності в італійській мові.» (Дис. д-ра філол. наук, Київ, 2012), 612.
  7. Шаховский, В.И. Лингвистическая теория эмоций (Москва, Гнозис, 2008), 416.
  8. Яковлева, Е. С. «Слово в модальной перспективе высказывания.» Логический анализ языка. Модели действия (1992): 115-122.

Джерельна база

  1. Consolo,  Retablo (Milano, Oscar Mondadori, 2003), 154.
  2. Eco,  Il nome della Rosa (Milano, Tascabili Bompianti, 2006), 539.
  3. Moravia,  Racconti romani (Milano, Bompiani, 1986), 183.
  4. Pirandello,  Sei personaggi in cerca d’autore. Enrico IV (Milano, Oscar Mondadori, 1990), 237.

Завантаження

Опубліковано

2023-01-12

Номер

Розділ

Статті

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають