ЛІНГВОПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТРОПЕЇЧНИХ ЗАСОБІВ У СМИСЛОВОМУ ПОЛІ РОМАНУ Г. ДЕЛЕДДИ «ПЛЮЩ»

Анотація

У статті проаналізовано лінгвопрагматичний потенціал тропеїчних засобів у смисловому полі роману декадансу Г. Деледди «Плющ» як відображення авторської інтенції – зображення розчарування, безнадії, кризи суспільного устрою та занепаду шляхетних родин Сардинії. Встановлено, що смислове поле роману ґрунтується на поляризованих референтних групах, які складають суб’єкти-персонажі, що належать до вищих або нижчих прошарків населення, а поляризована оцінка (негативна vs позитивна) визначається ядром референтної групи – суб’єктом-персонажем. До приядерної зони відносяться помешкання, оточуючі предмети, природні артефакти. Напрям типізації умов смислотворення задається ядром референтної групи та його іманентною властивістю, що визначає дискретизацію смислового простору.

Смислове поле напруги в межах художнього твору створюється специфічним вживанням тропів. Ключовим тропом є розширена антитеза, що включає уподібнення, персоніфікацію та епітети. В макроакті дескрипції семантика дієслів руху у складі персоніфікацій може набувати негативно-оцінного значення, а локативні маркери можуть входити до складу розширеної антитези.

Під впливом смислового поля лексичні одиниці нейтральної семантики можуть набувати негативно-оцінного значення. Референтні групи, які складають суб’єкти-персонажі, що належать до вищих прошарків населення, та їх іманентна властивість – неспроможність до рішучих дій, визначають вербалізацію системоформотворчих смислів, властивих модальному значенню заперечної можливості. Уподібнення вживаються на позначення негативних емоцій, негативного стану, нестачі життєвих сил, неспроможності здійснювати контроль ситуації. У романі декадансу використовується колірна символіка. Світлі та темні кольори вживаються у складі розширених антитез, до складу яких входять епітети.

___________

Література:

1. Манакін, В. М. Зіставна лексикологія (К.: Знання, 2004), 326.
2. Охріменко, В. І. Лінгвопрагматичні особливості смислового поля дескриптивних текстів (на матеріалі дескрипції образу Безіменного у романі А. Мандзоні «Заручені»). Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики 45 (2024):79-93.
3. Охріменко, В. І. Лінгвопрагматичні особливості функціонування афіксальних дериватів у смисловому полі роману Л. Капуани «Маркіз Роккавердіна». Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики 44 (2023): 103-115.
4. Охріменко, В. І. «Онтологія та гносеологія категорії модальності в італійській мові» (дис. д-ра філол. наук, Київ, 2012), 612.
5. Сизько, Г. Декаданс. Світоглядно-естетичні зрушення у мистецтві та літературі середини – другої половини XIX ст.: https://www.slideshare.net/slideshow/xix-55919192/55919192 (accessed 15.10.24).
6. Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст, за редакцією Марії Зубрицької (Львів, Літопис, 1996), 633.
7. Fillmore, Ch. Frame semantics and the nature of language «Annals of the New York Academy of Sciences: Conference on the Origin and Development of Language and Speech» 280 (1976): 20-32.
8. Lala L. Tipi e generi testuali: https://www.treccani.it/enciclopedia/tipi-di-testo_(Enciclopedia-dell'Italiano)/ (accessed 27.02.24).

Джерела ілюстративного матеріалу:

1. Deledda, G. L’Edera. (Milano: Mondadori, 1950), 219.