МАНІПУЛЯТИВНІ СТРАТЕГІЇ «ГАЗЛАЙТИНГ» ТА «ПОСТІЙНЕ РОЗЧАРУВАННЯ» У КОМУНІКАЦІЇ НЕГАТИВНИХ ПЕРСОНАЖІВ РОМАНУ А.МАНДЗОНІ «ЗАРУЧЕНІ»

Анотація

У статті проаналізовано маніпулятивні стратегії «газлайтинг» та «постійне розчарування» у комунікації негативних персонажів роману А. Мандзоні «Заручені». Встановлено, що тактиками реалізації «газлайтингу» є нав’язування ціннісних орієнтацій і переакцентування та навіювання, а тактиками реалізації «постійного розчарування» є знецінення, дистанціювання, емоційного тиску, погроз. Перлокутивний ефект маніпулятивних стратегій «газлайтинг» та «постійне розчарування» є результуючою силою впливу зазначених тактик, кожна з яких має лінгвістичні маркери реалізації на всіх мовних рівнях; при цьому всі тактики є взаємопов’язаними. Мовлення маніпулятора характеризується вживанням мовленнєвих актів директивів-прескриптивів, що вводять нав’язані маніпулятором цінності, директивів-прохібітивів, що здійснюють ціннісну переорієнтацію жертви, сугестивів, що ретранслюють нав’язані цінності, та менасивів з метою залякування жертви та дестабілізації її психоемоційної сфери. Досягнення перлокутивного ефекту як результуючої дії маніпулятивних стратегій пояснюється прагненням жертви уникнути когнітивного дисонансу у її свідомості, що викликається суперечливими почуттями, емоціями, цінностями. Вербальна та невербальна поведінка жертви маніпуляцій свідчить про безпорадність та її пасивну комунікативну позицію. Вживання А. Мандзоні синонімічних рядів та тропів створює смислове поле напруги, що відображає, з одного боку, протистояння маніпуляторів та жертви, з іншого, когнітивний дисонанс у свідомості жертви. Виділено синонімічні ряди на позначення жертви маніпуляцій, що відображають приреченість та гіперболізовану негативну оцінку жертви маніпуляторами. Асиндетон використовується А. Мандзоні з одного боку, у мовленні маніпулятора, що реалізує навіювання, з іншого боку, на позначення когнітивного дисонансу у свідомості жертви, охопленої суперечливими почуттями. Градація, з одного боку, використовується у мовленні маніпуляторів для підсилення тиску на жертву, з іншого боку, на зростання емоційного напруження та стану відчаю жертви. Антитеза є тропом par excellence для опису протистояння маніпуляторів та жертви і вживається: на позначення асиметричної комунікації між маніпулятором та жертвою; на позначення когнітивного дисонансу у свідомості жертви, шо спричиняється суперечливими почуттями, емоціями та цінностями. Підсилюючий ефект має вживання антитези з другим компонентом з градацією. Ключовою антитезою є суперечність бажаного та реального, яку нарешті усвідомлює жертва маніпуляції: «brillanti fantasie d'una volta – circostanze reali».

__________

Література:

1. Бігунова, Н. О. «Ілокутивні цілі та перлокутивний ефект мовленнєвого акту схвалення (на матеріалі англомовного літературного дискурсу)». Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету 38 (2019): 55–59.
2. Гуменюк,О. Є. Психологія впливу (Тернопіль: Економічна думка, 2003), 304.
3. Зірка,В. В. «Мовна парадигма маніпулятивної гри в рекламі» (автореф. дис. д-ра філол. наук, Київ, 2005), 34.
4. Коваленко,А. М. «Мовні засоби реалізації маніпулятивного впливу в сучасних англомовних ЗМІ». Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету 38 (2019): 214–218.
5. Козак,С. В. «Комунікативні стратегії як засіб маніпулятивного впливу в англомовних прес-релізах». Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна» 23 (2012): 68–70.
6. Левченко,Л. О. «Психологічні особливості діяльності засобів масової інформації». Людина і політика 2 (2001): 103-108.
7. Петренко,В. Особливості визначення політичної мови «Політичний менеджмент» 2 (2007): 16-24.
8. Різун,В. В., Непийвода, Н. Ф., Корнєєв, В. М. Лінгвістика впливу (Київ: ВПЦ «Київський університет», 2005), 148.
9. Руда,О. Г. Мовне питання як об’єкт маніпулятивних стратегій у сучасному українському політичному дискурсі (Київ: НАН України, Ін-т укр. мови, 2012), 232.
10. Словник психологічних термінів (Київ, Україна, 2015), https://nuph.edu.ua/slovnik-psihologichnih-terminiv/ (дата звернення: 31.01.23).
11. Dijk, A. What is a Political Discourse Analysis? «Political linguistics» 11 (1997): 11-52.
12. Dunmire, Political Discourse Analysis: Exploring the Language of Politics and the Politics of Language «Language and Linguistics Compass» 6 (11) (2012), 735-751.
13. Festinger, A Theory of Cognitive Dissonance (Stanford: Stanford University Press, 1962), 291.
14. L’Acchiappabugiardi (Padova, Italia, 2019), https://agentievenditori.it/pdf/ Acchiappabugiardi.pdf.
15. Panicucci, G. Manipolazione mentale: i profili penali tra dogmatica e politica criminale (Pisa: Università di Pisa, 2018), 297.
16. Samir,, Salama, R. «Struttura e narratore ne I Promessi Sposi di Alessandro Manzoni» Romanica Silesiana 17 (1) (2020): 138-150. https://doi.org/10.31261/RS.2020.17.11  (accessed 23.04.23).
17. Smascherare chi mente (Lugano, Svizzera, 2013), https://www.donadelli.eu/smascherare-chi-mente.html (accessed: 23.01.23).
18. Taylor, Brainwashing: the science of thought control (Oxford: Oxford University Press, 2004), 213.
19. Tecniche di manipolazione psicologica. La mente meravigliosa (Roma, Italia, 2018), https://lamenteemeravigliosa.it/tecniche-di-manipolazione-psicologica/ (accessed: 23.05.22).
20. Vascotto, «Gli indici comportamentali della menzogna: analisi verbale e non verbale» (Trieste, Italia, 2019), https://arts.units.it/retrieve/e2913fdd-6ad5-f688-e053-3705fe0a67e0/Documento%20di%20tesi.pdf (accessed 5.05.22).

Джерельна база:

1. Manzoni, A. I promessi sposi (Milano: Mondadori, 1985), 816.