СТИЛІСТИЧНА КОНВЕРГЕНЦІЯ У СМИСЛОВОМУ ПОЛІ РОМАНУ Г. ДЕЛЕДДИ «ПЛЮЩ» (НА МАТЕРІАЛІ ДЕСКРИПЦІЇ ОБРАЗУ АННЕЗИ)

Анотація

У статті проаналізовано лінгвопрагматичний потенціал стилістичної конвергенції у смисловому полі роману Г. Деледди «Плющ» на матеріалі дескрипції образу Аннези. Встановлено, що смислове поле роману має нечітку польову структуру й організовано за принципом релевантної виділеності: ядро поля складає референт-персонаж з іманентними характеристиками, а приядерну зону та периферію – природні явища, предмети побуту, помешкання. Квантування інформації в смисловому полі роману визначається вживанням колірної символіки, пов’язаної з поляризованою оцінкою. Символи, що входять до складу персоніфікацій, втілюють авторську інтенцію і задають напрям типізації умов смислотворення. Колірна символіка набуває особливої значущості, якщо вона пов’язана з символами, до складу яких входять розширені персоніфікації з компонентами, що утворюють градацію.

Персоніфікації, розширені персоніфікації з градацією, уподібнення з компонентами, що позначають темні кольори, вживаються на позначення наростання емоційного стану афекту героїні та непідконтрольності дій, неспроможності протистояти обставинам. Персоніфікації та уподібнення з компонентами, що містить світлі кольори, використовуються на позначення природних явищ. На внутрішньофразовому рівні ці тропи можуть утворювати антитези, на трансфрастичному – розширені антитези. Семантичні компоненти, що входять до складу персоніфікацій на позначення емоцій, епістемічного стану, волевияву та дій головної героїні, пов’язані з відділенням, ізоляцією, стисканням, що вербалізує неспроможність протистояти обставинам, а уподібнення містять семантичні компоненти, пов’язані з руйнуванням, непідконтрольністю, втратою зв’язку з реальністю. Ключовим тропом у романі є антитеза, що виражається на текстономічному рівні і містить компоненти з колірною символікою, які набувають оцінної конотації під впливом смислового поля. Ключові метафори роману утворюють антитезу, що виявляє протиріччя між прагненням та їх реалізацією. Ключова метонімія роману входить до складу розширеної антитези, шо описує протистояння зовнішнього і внутрішнього світу героїні. Ключове уподібнення, значиме для розкриття образу героїні, пов’язане з колірною символікою і символізує цілковиту темряву.

_____________

Література:

1. Манакін, В. М. (2004). Зіставна лексикологія. Київ: Знання.
2. Охріменко, В. І. (2024). Лінгвопрагматичні особливості смислового поля дескриптивних текстів (на матеріалі дескрипції образу Безіменного у романі А. Мандзоні «Заручені»). Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, 45, 79–93.
3. Охріменко, В. І. (2023). Лінгвопрагматичні особливості функціонування афіксальних дериватів у смисловому полі роману Л. Капуани «Маркіз Роккавердіна». Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, 44, 103–115.
4. Охріменко, В. І. (2024). Лінгвопрагматичні особливості функціонування тропеїчних засобів у смисловому полі роману Г. Деледди «Плющ». Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, 46, 70–87.
5. Охріменко, В. І. (2012). Онтологія та гносеологія категорії модальності в італійській мові (Дисертація доктора філологічних наук). Київ.
6. Сизько, Г. (н.д.). Декаданс. Світоглядно-естетичні зрушення у мистецтві та літературі середини – другої половини XIX ст. https://www.slideshare.net/slideshow/xix-55919192/55919192 (дата звернення: 15.02.2025)
7. Зубрицька, М. (Ред.). (1996). Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Львів: Літопис.
8. Grazia Deledda, tra Verismo e Decadentismo. (н.д.). it. https://www.studiarapido.it/grazia-deledda-verismo-e-decadentismo/ (accessed 20.02.2025)
9. Festinger, L. (1962). A theory of cognitive dissonance. Stanford, CA: Stanford University Press.
10. Fillmore, C. (1976). Frame semantics and the nature of language. In Annals of the New York Academy of Sciences: Conference on the Origin and Development of Language and Speech, 280, 20–32.
11. Riffaterre, M. (1959). Criteria for style analysis. Word, 15(1), 154–174.

Джерела ілюстративного матеріалу:

1. Deledda, G. (1950). L’edera. Milano: Mondadori.