КОНТИНУУМ ЛЕКСИЧНА → ЛЕКСИКО-СИНТАКСИЧНА → СИНТАКСИЧНА СИНОНІМІЯ В ПРОЦЕСІ КАУЗАЦІЇ МОВНО МОВЛЕННЄВОГО АКТУ (на матеріалі сучасної французької художньої прози)

Автор(и)

  • Анастасія Лепетюха доктор філологічних наук, професор кафедри романської філології Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (Міністерство освіти і науки України) 61070, м, Харків, вул. Валентинівська, 2

DOI:

https://doi.org/10.17721/2663-6530.2022.41.1

Ключові слова:

абсолютна синонімія, каузація мовно-мовленнєвого акту, континуум, лексична синонімія, лексико-синтаксична синонімія, синтаксична синонімія

Анотація

У цій статті виявлено континуум між лексичною, лексико‑синтаксичною та синтаксичною синоніміями, що створюється під час перехватів (зупинок) кінетизму (руху) думки в результаті неусвідомленої та усвідомленої діяльності психомеханізмів (когнітивних поліоперацій) у процесі каузації (породження) мовно-мовленнєвого акту. Аналіз прикладів сучасної французької художньої прози та зворотна реконструкція (мовлення → мова) віртуальної (мовної) первинної структури актуалізованих синонімічних висловлень дозволили виокремити абсолютну лексичну синонімію, часткові лексичну, лексико-синтаксичну і синтаксичну синонімії й десинонімічну лексичну синонімію; та довести неможливість існування абсолютної синонімії на рівні лексико-синтаксичної та синтаксичної синонімій.

_________

Література:

  1. Волох, О. Т., Чемерисов, М. Т., Чернов, Є. І. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис (Київ, Вища школа, 1989), 334.
  2. Гак, В. Г. «К проблеме синтаксической семантики: семантическая интерпретация “глубинныхˮ и “поверхностныхˮ структур». Инвариантные синтаксические отношения и структура предложения (1969): 17–85.
  3. Гийом, Г. Принципы теоретической лингвистики (Москва, Едиториал УРСС, 2004),
  4. Гомас, О. М. Варіантність і синонімія у словосполученні й реченні: автореф. дис. … канд. філол. наук (Київ, 2000), 20.
  5. Пеше, М. «Контент-анализ и теория дискурса». Квадратура смысла: Французская школа анализа дискурса (1999): 302–335.
  6. Плющ, М. Я., Бевзенко, С. П., Грипас, Н. Я. Сучасна українська літературна мова (Київ, Вища школа, 2009), 430.
  7. Пономарів, О. Д., Різун, В. В., Шевченко, Л. Ю. Сучасна українська мова. Розділ: Мовознавство, філологія (Київ, Либідь, 2001), 400.
  8. Сеидова, Н. В. «О разграничении синонимии и вариативности в области фразеологических единиц». Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки» 1 (9) (2015): 160–163.
  9. Семчинський, С. В. Загальне мовознавство (Київ, АТ «ОКО», 1996), 416.
  10. Школьна, Н. О. «Синонімія і антонімія сучасної німецької фахової мови промислової автоматизації». IІ Міжнар. наук.-практ. заочна конф. «Лінгвокогнітивні та соціокультурні аспекти комунікації» (Чернівці, 2013) http://naub.oa.edu.ua/2013/synonimiya-i-antonimiya-suchasnoji-nimetskoji-fahovoji-movy-promyslovoji-avtomatyzatsiji/
  11. Boussinot, R. Dictionnaire des synonymes, analogies, antonymes (Paris, Bordas, 2007), 1031.
  12. Charolles, La référence et les expressions référentielles en français (Paris, Éditions Ophrys, 2002), 285.
  13. Cigada, S. «Typologie de la synonymie». Synonymie (2012): 23–32.
  14. Courbon, B. «Intégration syntagmatique du sens lexical et établissement de rapports synonymiques». Synonymie (2012): 329–342.
  15. Greimas, A. J. Sémantique structurale (Рaris, Presses Universitaires de France, 1986), 264.
  16. Guillaume, G. Langage et science du langage (Paris, Librairie A. G. Nizet; Québec, Les presses de l’Université Laval, 1969), 288.
  17. Dubois, J. Grand Dictionnaire, Linguistique et sciences du langage (Paris, Librairie Larousse, 2007), 516.
  18. Kleiber, G. «La synonymie – “identité de sensˮ n’est pas un mythe». La synonymie. Pratiques linguistique, littéraire, didactique 141–142 (2009): 9–25.
  19. Lehmann, A., Martin-Berthet, F. Introduction à la lexicologie. Sémantique et morphologie (Paris, Nathan Université, 2003),
  20. Minkin, L., Moїseyeva, S., Chevtchenko, І. Problèmes de l’énonciation et du texte dans la sémantique lexicale et grammaticale (Харків, ХДПУ імені Г. С. Сковороди, 2001), 138.
  21. Mortureux, M.-F. La lexicologie, entre langue et discours (Paris, Armand Colin, 2008), 212.
  22. Neveu, F. Dictionnaire des sciences du langage (Paris, Armand Colin, 2004), 317.
  23. Ploux, S. Victorri, B. «Construction d’espaces sémantiques à l’aide de dictionnaires de synonymes». Traitement Automatique des Langues 1 (39) (1998): 161–182.
  24. Polguère, A. Notions de base en lexicologie (Version préliminaire septembre 2002, pour LNG 1080) (Montréal, Les Presses de l’Université de Montréal 2002), 210.
  25. Riegel, M., Pellat, J.-C., Rioul, R. Grammaire méthodique du français (Paris, Puf, 2007), 646.
  26. Soutet, O. «Y a-t-il place pour la synonymie grammaticale en psychomécanique du langage ?» Le français moderne LXXV, 1 (2007): 141–159.
  27. Valette, M. Linguistiques énonciatives et cognitives françaises. Gustave Guillaume, Bernard Pottier, Maurice Toussaint, Antoine Culioli (Paris, Édition Honoré Champion, 2006), 316.

Джерела ілюстративного матеріалу:

  1. Arnaud, G.-J. Le commander enterre la hache (Рaris, Éditions Fleuve noir, 1997), 224.
  2. Aymé, M. Uranus (Рaris, Éditions Gallimard, 1995), 383.
  3. Littell, J. Les Bienveillantes (Paris, Éditions Gallimard, 2006), 537.
  4. Vian, B. L’écume des jours (Paris, Société Nouvelle des Éditions Pauvert, 1998), 320.
  5. Werber, B. Troisième humanité (Рaris, Albin Michel, 2014), 696.

Завантаження

Опубліковано

2022-12-02

Номер

Розділ

Статті

Схожі статті

11-15 з 15

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.