ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА СВІДОМІСТЬ ЯК ТОПОС ВАРІЮВАННЯ СЕНСІВ ЛЮДСЬКОЇ ЕКЗІСТЕНЦІІ У СВІТІ (на матеріалі множини дериватів структурного типу тема+суфікс “ada” словотвірної підсистеми іспанської мови)

Анотація

Стаття присвячена аналізу принципів конституювання та регулярної відтворюваності словотвірних моделей в іспанській мові на засадах реконструкції топосів інваріантності / засобів експліцитності на підставах розрізнення різних абстракцій свідомості: феноменологічної, емпіричної та соціогенезисної. Було здійснено опис та аналітику ноематичних сенсів топологічного поля феноменологічної свідомості як форм пізнання світу людської екзистенції. Було здійснено аналіз актів проспективізації ноематичних сенсів як засобів інтелігібельності / контексту смислів-інваріантів відмінної інтенційності.

Когнітивний підхід у сучасній лінгвістиці виявляє зосередженість на виокремленні структур репрезентації знання мовними формами, концептуальної організації знань у процесах розуміння і породження повідомлень. Водночас у фокусі її уваги перебуває питання, яким саме структурам свідомості відповідає слово і яку роль воно виконує у мовленнєво-мисленнєвій діяльності людини.

За ознакою сьогодення рефлексія над фактами мови схиляється до застосування інтерпарадигмального методу дослідження, який поєднує дистанційовані між собою теорії та напрямки наукового пізнання. Найбільшим викликом для дослідника є визначення діапазону та меж інтерпарадигмальності у ракурсі можливостей / адекватності її застосування саме до специфіки мовного матеріалу. Окрім того, на нашу думку, цінність лінгвістичних досліджень також визначає фактор «зворотного зв’язку», за умови якого аналіз мовного матеріалу може слугувати певним аргументом на підтвердження / спростування положень низки філософських теорій та слугувати тією «ниткою Аріадни», що поєднує філософську і мовну рефлексію.

______________

Література

1. Іващенко, В. Концептуальна репрезентація фрагментів знання в науково-мистецькій картині світу (Київ, Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2006).
2. Интенциональность и текстуальность: философская мысль Франции (Томск, Водолей, 1998).
3. Європейський словник філософії, т. 1 (Київ, Дух і Літера, 2009).
4. Європейський словник філософії, т. 2 (Київ, Дух і Літера, 2011).
5. Європейський словник філософії, т. 3 (Київ, Дух і Літера, 2013).
6. Європейський словник філософії, т. 4 (Київ, Дух і Літера, 2016).
7. Класики філософії про мову (Київ, Курс, 2008).
8. Мамардашвили, М. «Ведение в философию.» Новый Круг3 (1992).
9. Крымский, С. Научное знание и принципы его трансформации (Київ, Парапан,1983).
10. Савельева, М. Ю. Лекции по мифологии культури (Київ, Парапан, 2003).
11. Сахарова, А. От философии существования к структурализму (Москва, Наука, 1974).
12. Селіванова, О. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія (Полтава, Довкілля, 2006).