ПЕРВИННИЙ ДОСВІД НЕРЕФЛЕКСИВНОЇ СУБ’ЄКТИВНОЇ СВІДОМОСТІ ЯК ТОПОС СПОРІДНЕНОСТІ / ФОРМАЛЬНОЇ СХОЖОСТІ ІНДОЄВРОПЕЙСЬКИХ МОВ (на матеріалі фокальних єдностей слів-фотофеноменів)

Анотація

Статтю присвячено теоретично-філософським засадам дослідження, які ґрунтуються на моделі пізнання, сформованої у лоні пост-некласичної філософської парадигми як синтезу феноменології та екзистенціалізму. Відмова від класичної гносеології (пізнання буття через сутність) зумовлює зцентрованість дослідження на сфері людської суб’єктивності. Свідомість, інтенційність та переживання, вбудовані у сенси екзистенції розкриваються шляхом опису топологічного простору феноменологічної свідомості за посередництвом моделювання повного акту феноменізації; у мовній площині повна аналітика феноменів світлової природи виступає фокусом сияжіння слів-фотофеноменів. зазначені концептуальні зсади виступають теоретичним підґрунтям зіставлення та порівняння близько-неблизько споріднених мов індоєвропейської мовної сім’ї у поєднанні з емпіричним доробком історичної компаративістики / зіставного історичного методу; етимологічного аналізу мовного матеріалу та виокремлення ланцюгів-зчеплень коренів-фотоетимонів у індоєвропейських мовах.

Особистий внесок автора полягає у застосуванні влучних та валідних засад комплексної філософії мови – синтезу феноменології та екзистенціалізму,

відкривають новий ракурс у багатовікових пошуках розв’язання проблеми спорідненості / формальної схожості індоєвропейських мов. 

Відхід від методоцентризму та застосування теоретично множинних моделей концептуалізації предметної мови відкриває нові можливості альтернативного моделювання ймовірностей появи – опису слів-екзистенціалів світлової природи як співпричетних фокусу внутрішнього – повному акту феноменізації у модальності можливості / ймовірності. Антропологічні розвідки як проявлення внутрішніх глибинних першопочатків суб’єкта екзистенції дозволили висунути гіпотезу про відносний характер прагматичної складової у актах первинного нерефлексивного досвіду відкриття буття у світі та ймовірнісного висунення на перший план апріорної даності Свободи за умови феноменального відношення до світу. Емпіричний матеріал дослідження – фокальні єдності слів фотофеноменів, які промовляють про світ та людське буття у ньому , охоплюють значну кількість мовного матеріалу з близько-неблизько споріднених мовних групах індоєвропейської сім’ї.

__________

Література:

1. Селіванова, О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія (Полтава: Довкілля–К, 2006):
2. Марітен, Жак. Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей, пер. з франц. під кер. Барбари Кассен, https://issuu.com/duh-i-litera/docs/vep_i_extract
3. Вознюк, А. В. Про суб'єктивний досвід у пізнанні світу (Житомир: Koob publications, 2022), chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/http://eprints.zu.edu.ua/ 336551/Вознюк_О%2 0субъективном%20опыте%20МОНО%202022.pdf
4. https://coollib.com/b/162143/read
5. https://booksonline.com.ua/view.php?book=104956
6. https://booksonline.com.ua/view.php?book=135864
7. https://www.phantastike.com/other/slovar_ terminov/djvu/view/