МОВНІ АПОСТЕРІОРИЗАЦІЇ СЕНСОРНОГО ҐЕШТАЛЬТУ ЯК ОПРИЛЮДНЕННЯ ТОТАЛЬНОСТІ СЕНСУ ТА НАОЧНОСТІ (на матеріалі множини деривативних одиниць словотвірного типу «база-тематизатор + афікс «аdа»)

Анотація

Стаття присвячена дослідженню конституювання та функціонування мовної свідомості феноменологічної інтенційності як корелята топологічного простору феноменологічної свідомості та колективної свідомості інтерсуб’єктивних сенсів зокрема ТОТАЛЬНІСТЬ сприйняття – Інтенційності та мовної апостеріоризації у складних пучках опосередкувань оприлюднює ЖИТТЕОПИС людини у світі як тяглість-континуум рекурентних екзистенціалів, вбудованих у простір тотожних сенсів інтерсуб’єктивної значимості «Колективна Безпека».

Емпіричні спостереження над матеріалом іспанскою мовою привели до неочікуваних засвідчень про наявність деривативних одиниць зазначеного

словотвірного типу у близькоспоріднених та типологічно неспоріднених мовах як помітну тенденцію до їх універсалізації.

Особистий внесок полягає у залученні основних положень феноменально – екзистенційного методу філософської рефлексії до фактів мовної емпірії. До сього часу зазначений метод лише побіжно згадувався, або навіть, повністю ігнорувався у лінгвістичних дослідженнях саме з причин неможливості його системного застосування до певного визначеного типу мовних / мовленнєвих явищ. Багаторічні спостереження над мовним матеріалом дозволили нам виокремити ланки застосованості цього метода до великого масиву рекурентно-відтворюваних деривативних одиниць мови та встановити ймовірнісні межі їх варіювання як наслідку неопосередкованого ментальністю сенсотворення у топологічному полі феноменологічної свідомості. В свою чергу, адекватність поєднання методології філософського та лінгвістичного дослідження, так би мовити, вивільнила енергію «ланцюгової реакції» застосування положень наукових дисциплін нижчого рівня формалізації / абстрагування (психології, еволюційної теорії когнітивності, загальної теорії сприйняття, когнітивної психології, антропології, тощо). Отже, інтерпарадигмальна синергія нашого дослідження може свідчити про його лінгвістичну валідність та якість (досліджена ендо- та екзоконсистенція деривативних одиниць словотвірного типу «ada») та про спростованість / неспростованість наведеної аргументації. З огляду на зазначене, у статті особливу увагу було присвячено дослідженню мовних апостеріоризацій Сенсорного ґештальту як допсихічної форми виображення похідної від специфіки феноменологічного сприйняття. Отже, інтерпарадигмальна синергія нашого дослідження може свідчити про його лінгвістичну валідність та якість (аналіз ендо- та екзоконсистенції деривативних одиниць словотвірного типу «ada») та про спростовність / неспростовність наведеної аргументації.

__________

Література:

1. Ананьев, Б. Индивидуальное развитие человека и константность восприятия (Москва, 1968).
2. Веккер, Л. Психика и реальность. Единая теория психических процессов (Москва, Смысл, 1998).
3. Интенциональность и текстуальность: философская мысль Франции (Томск, Водолей, 1998).
4. Європейський словник філософії, т. 2 (Київ, Дух і Літера, 2011).
5. Європейський словник філософії, т. 3 (Київ, Дух і Літера, 2013).
6. Європейський словник філософії, т. 4 (Київ, Дух і Літера, 2016).
7. Класики філософії про мову (Київ, Курс, 2008).
8. Крымский, С. Научное знание и принципы его трансформации (Київ, Парапан, 1983).
9. Кубрякова, Е. Словообразование и картина мира (Москва, 2002).
10. Савельева, М. Лекции по мифологии культури (Київ, Парапан, 2003).
11. Солосо, Р. Когнитивная психология (Москва, ПИТЕР, 2006).
12. Степанов, Ю. В трехмерном пространстве языка (Москва, RSS, 2010).
13. Режабек, Е. Мифомышление. Когнитивный анализ (Москва URSS 2003).
14. Фуко, М. Слова и вещи (Москва, 2001).
15. Хайдеггер, М. Разговорна проселочной дороге (Москва, Высшая школа», 1991).