ГЕНДЕРНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ: ВІД ІДЕОЛОГІЇ ДО МОРФОЛОГІЇ

Ганна Олефір; Іван Дейнеко; Ірина Дейнеко

doi:10.17721/2663-6530.2020.38.03

Автор(и)

Ганна Олефір старший викладач кафедри романської і новогрецької філології та перекладу Київський національний лінгвістичний університет (Міністерство освіти і науки України) 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73
Іван Дейнеко конференц-перекладач, заступник голови Української асоціації перекладачів 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 45
Ірина Дейнеко конференц-перекладач, заступник голови Української асоціації конференц-перекладачів 03150, м. Київ, вул. Тютюнника, 13

DOI:

https://doi.org/10.17721/2663-6530.2020.38.03

Анотація

Поширення вживання фемінітивів – сучасна тенденція розвитку мови внаслідок впливу процесів у суспільстві для системної ідентифікації й валоризації жінки в текстах. Історія соціолінгвістичного опору франкомовного суспільства вживанню фемінітивів і фемінізації тексту загалом, як і поступовий перехід до гендерної нейтральності в текстах, має значні відмінності в різних франкомовних країнах. У канадській провінції Квебек ще в 1979 році було видано перші рекомендації щодо вживання фемінітивів, які відтоді уточнювались і доповнювались. У 1988 році до процесу активно долучилася Швейцарія, а в 1993 році – Бельгія.

Франція, за якою визнають право остаточного рішення з усіх питань, що стосуються французької мови, тривалий час займала вичікувальну позицію, запровадивши суттєві зміни щодо лінгвістичної гендерної ідентифікації наприкінці 1990-х років після перших нерішучих кроків у 1984 році. Нарешті, у 2019 році використання фемінітивів ухвалила Французька академія.

____________

ЛІТЕРАТУРА

Bernard Cerquiglini, Le Ministre est enceinte ou la grande querelle de la féminisation des noms (Paris: Seuil, 2018).
Hélène Dumais, Pour un genre à part entière (Québec: Les Publications du Québec, 1998).
Daniel Elmiger, La féminisation de la langue en français et en allemand. Querelle entre spécialistes et réception par le grand public (Paris: Honoré Champion, 2008).
Jocelyne Fernandez, Parler femmes en Europe (Paris: L’Harmattan, 1998).
Anne-Marie Houdebine-Gravaud, La féminisation des noms de métiers (Paris: L’Harmattan, 1998).
Céline Labrosse, Pour une langue française non sexiste (Montréal: Les éditions des Intouchables, 2002).
Louise-Laurence Larivière, Pourquoi en finir avec la féminisation linguistique ou à la recherche des mots perdus (Montréal: Éditions du Boréal, 2000).
Thérèse Moreau, Le langage n’est pas neutre (Lausanne: ASOSP, 1991).
Elianne Viennot, Non, le masculin ne l’emporte pas sur le féminin (Editions iXe, 2014).

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Académie française, http://www.langue-fr.net/feminisation/secretariat-academie.htm.
Académie française, La féminisation des noms de métiers et de fonctions, http://www.academie-francaise.fr/sites/academie-francaise.fr/files/rapport_feminisation_noms_de_metier_et_de_fonction.pdf
Academie francaise, Le Dictionnaire (9^e édition), http://www.academie-francaise.fr/le-dictionnaire-la-9e-edition/exemples-de-mots-nouveaux
Banque de dépannage linguistique, http://bdl.oqlf.gouv.qc.ca/bdl/
Communauté française de Belgique, Mettre au féminin. Guide de féminisation des noms de métier, fonction, grade ou titre (Bruxelles: Direction générale de la Culture et de la Communication & Service de la langue française, 1994), http://www.federation-wallonie-bruxelles.be/
Nicole Belloubet, Circulaire sur la féminisation émis par le Ministère de la Justice, Édition officielle, Paris, JORF, 2 octobre 2018, http://www.textes.justice.gouv.fr/recherche.html
Bureau de l’égalité des droits entre hommes et femmes de la république et canton de Genève, Dictionnaire féminin-masculin des professions, titres et fonctions électives (dir. par Th Moreau) (Genève: Métropolis, 1991).
Centre national de la recherche scientifique. Institut national de la langue française. Femme, j’écris ton nom… Guide d’aide à la féminisation des noms de métiers, titres, grades et fonctio (dir. par B. Cerquiglini) (Paris: La Documentation Française (Comité de féminisation. CNRS- INALF), 1999), https://www.vie-publique.fr/sites/default/files/rapport/pdf/994001174.pdf
Déclaration de l’Académie française du 10 octobre 2014, La féminisation des noms de métiers, fonctions, grades ou titres Mise au point de l’Académie française, http://www.academie-francaise.fr/actualites/la-feminisation-des-noms-de-metiers-fonctions-grades-ou-titres-mise-au-point-de-lacademie
Pascal Gygax, Guide du langage féminisé et épicène (Lausanne: Université de Lausanne, 2018), https://www.unil.ch/egalite/files/live/sites/egalite/files/Egalite_UNIL/Publications%20et%20liens/Guide_mots_egalite_2018.pdf
Marie-Louise Moreau, Mettre au féminin, https://www.fnac.com/livre-numerique/a11353466/Marie-Louise-Moreau-Mettre-au-feminin
Thérèse Moreau, Écrire les genres. Guide romand d’aide à la rédaction administrative et législative épicène (Genève: DF-SPPEgalité-CLDE, 2001), http://www.equality.ch/f/publications/main.htm
Édouard Philippe, Circulaire du 21 novembre 2017 relative aux règles de féminisation et de rédaction des textes publiés au Journal officiel de la République française, Édition officielle, Paris, JORF, n°0272, 22 novembre 2017, texte n°4, https://www.legifrance.gouv.fr
Québec. Office québécois de la langue française, Avis de recommandations "Féminisation des appellations de personnes et rédaction épicène", Gazette officielle du Québec, 150^e année, n^o27, Partie 1, 7 juillet 2018, https://www.oqlf.gouv.qc.ca/ressources/bibliotheque/officialisation/avis-goq-feminisation20180707.pdf
Québec. Office de la langue française, Avis de recommandation "Féminisation des titres", Gazette officielle du Québec, 28 juillet 1979.
Québec. Office de la langue française, Avis de recommandation "Féminisation des titres: affichage des postes", Gazette officielle du Québec, 28 mars 1981.
Université de Genève, La directive de rédaction épicène et inclusive, Genève: (UNIGE), 2020. https://www.unige.ch/rectorat/egalite/ancrage/epicene