IL CAMPO SEMANTICO DEL ROMANZO DEL VERISMO DI L. CAPUANA «IL MARCHESE DI ROCCAVERDINA» / СМИСЛОВЕ ПОЛЕ РОМАНУ ВЕРИЗМУ Л. КАПУАНИ «МАРКІЗ РОККАВЕРДІНА»

Анотація

L’articolo è dedicato all’investigazione di regolarità del campo di senso nel romanzo del Verismo di Luigi Capuana “Il Marchese di Roccaverdina” al livello semantico globale. Sono state stabilite le regolarità di quantizzazione delle informazioni che si oppongono al carattere aperto dei canali di svolgimento delle informazioni. Sono stati individuati due fattori che garantiscono la coerenza del campo di senso al livello semantico globale: la valutazione polarizzata e l’isotopia.

È stato mostrato che il campo di senso del romanzo ha nucleo (dominante e da sfondo), zona prenucleare e periferia. Il carattere del nucleo (dominante o da sfondo) determina la valutazione (negativa o positiva) che è prevalentemente stabile e si espande sulla zona prenucleare (alloggio, oggetti d’uso) e quella periferica (fenomeni della natura). Il nucleo dominante è costituito da referenti-soggetti (personaggi delle classi alte) e ha valutazione negativa (come espressione delle idee dell’autore di mostrare la crisi della nobiltà in Sicilia nell’epoca post-unitaria). Il nucleo da sfondo è costituito da referenti-soggetti (personaggi delle classi basse e mediobasse) e ha valutazione positiva.

L’altro fattore che garantisce la coerenza del campo di senso al livello semantico globale è l’isotopia. Il componente semantico di tropi (similitudini, personificazioni, gradazioni) e di verbi di dire si caratterizza per regolarità e ricorrenza formando isotopie al livello semantico globale. All’interno del romanzo si può individuare due serie di componenti semantici che si usano in tutti gli elementi della trama del romanzo (esposizione, esordio, peripezie, culminazione, scioglimento): 1) componente semantico di tropi che indica la destruzione e il carattere incontrollabile; 2) verbi di dire con componente emotivo che esprime ira e rabbia.

У статті розглядаються основні закономірності дії смислового поля роману веризму «Маркіз Роккавердіна» на глобальному семантичному рівні. Встановлено основні закономірності квантування інформації в романі веризму з урахуванням чинників, що протидіють відкритості каналів інформаційного розгортання. Визначено два чинники, що забезпечують єдність смислового поля на глобальному семантичному рівні: поляризована оцінка та ізотопія.

Показано, що смислове поле роману має ядро (домінантне та фонове), приядерну зону та периферію. Характер ядра (домінантне / фонове) визначає оцінку (негативну / позитивну), що здебільшого є стабільною і розповсюджується на приядерну зону та периферію. Домінантне ядро представлено референтами-суб’єктами (персонажами, що належать до вищих прошарків) і набувають негативної оцінки (як втілення авторських ідей зображення занепаду аристократії на Сицилії в пост-унітарний період). Фонове ядро представлено референтами-суб’єктами (персонажами, що належать до нижчих прошарків) і набувають позитивної оцінки.

Іншим чинником, що забезпечує єдність смислового поля на глобальному семантичному рівні, є ізотопія. Семантичний компонент тропів (порівнянь, персоніфікацій, градацій) і дієслів говоріння характеризується тематичною ідентичністю та повторюваністю, утворюючи ізотопи на глобальному семантичному рівні. У тексті роману можна виділити два смислові ряди, що вживаються у всіх ключових елементах сюжету художнього твору (експозиція. зав’язка, розвиток подій, кульмінація, розв’язка): 1) семантичний компонент тропів, що позначає руйнування і неконтрольований характер; 2) дієслова говоріння з емотивним семантичним компонентом на позначення негативних емоцій (злість, гнів).