ПРОБЛЕМИ КОРЕКЦІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ ВИМОВИ НА ПЕРШОМУ КУРСІ У ЛІНГВІСТИЧНОМУ ВНЗі
DOI:
https://doi.org/10.17721/2663-6530.2026.49.131-142Ключові слова:
“нативізація”, керованість фонологічних засобів, розбірливість, розпізнавання фонетичних контрастів, фонологічна компетентність, фонетична інтерференція, інтенсивне тренування, інтонаційні контури, аудіофіксація власного мовленняАнотація
У статті аналізуються проблеми корекції англійської вимови студентів першого курсу лінгвістичних спеціальностей, що навчаються у закладах вищої освіти. Автори підкреслюють, що фонетична підготовка не може розглядатися як другорядний компонент мовної освіти, адже якість вимови безпосередньо впливає на розбірливість мовлення, успішність усної комунікації та професійну придатність майбутніх філологів і перекладачів. Вимова виступає маркером іншомовної компетентності, визначаючи як сприймається мовлення адресатом та як оцінюється самим мовцем. У роботі окреслено ключові параметри фонетичної компетентності – акцентованість, зрозумілість (comprehensibility) та фактична розбірливість (intelligibility). Звертається увага на небезпеку закріплення нецільових артикуляційних і просодичних патернів у разі недостатньої уваги до вимови на початковому етапі навчання.
Автори пропонують модель інтенсивної первісної корекції, що передбачає систематичне відпрацювання артикуляційних установок, слухових категорій та інтонаційних контурів із використанням аутентичних аудіоматеріалів, самозапису мовлення та технологічних інструментів (CAPT, ASR). Підкреслюється важливість поєднання сегментного та супрасегментного рівнів, а також баланс між концентрованим початковим блоком і розподіленою підтримкою протягом семестру. Окремо розглядається роль фонетичних лабораторій та індивідуалізованого зворотного зв’язку, що підсилюють ефективність навчання.
У статті наведено аргументи на користь інтеграції фонетичної корекції у програму першого курсу як обов’язкового модуля, що забезпечує стабільність фонологічного контролю та підвищує якість усної взаємодії. Додатково окреслено перспективи використання драматизованих занять як другого етапу розвитку інтонаційної виразності та комунікативної гнучкості. Узагальнено, що системна корекція вимови сприяє формуванню професійної компетентності майбутніх філологів, знижує ризики фонетичної інтерференції та відповідає сучасним тенденціям викладання англійської як глобальної мови.
Посилання
1. Basturkmen, H. (2010). Developing courses in English for specific purposes. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9780230290518
2. Bihych, O. B., Borysko, N. F., Boretska, H. E., et al. (2013). Metodyka navchannia inozemnykh mov i kultur: teoriia i praktyka [Methods of teaching foreign languages and cultures: Theory and practice] (S. Yu. Nikolaieva, Ed.). Lenvit.
3. Blommaert, J. (2010). The sociolinguistics of globalization. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511845307 [3]
4. Council of Europe (2020), Common European Framework of Reference for Languages: Learning, teaching, assessment – Companion volume, Council of Europe Publishing, Strasbourg, available at www.coe.int/lang-cefr
5. Crystal, D. (2003). English as a global language (2nd ed.). Cambridge University Press.
6. Derwing, T. M., & Munro, M. J. (1997). Accent, intelligibility, and comprehensibility: Evidence from four L1s. Studies in Second Language Acquisition, 19(1), 1–16. https://doi.org/10.1017/S0272263197001010
7. Derwing, T. M., & Munro, M. J. (2015). Pronunciation fundamentals: Evidence-based perspectives for L2 teaching and research (Language Learning & Language Teaching, Vol. 42). John Benjamins. https://doi.org/10.1075/lllt.42
8. Encyclopaedia Britannica. (2026, January 16). Henry Higgins.
9. Galante, A., & Thomson, R. I. (2017). The effectiveness of drama as an instructional approach for the development of second language oral fluency, comprehensibility, and accentedness. TESOL Quarterly, 51(1), 115–142.
10. Jenkins, J. (2000). The phonology of English as an international language: New models, new norms, new goals. Oxford University Press.
11. Levis, J. M. (2005). Changing contexts and shifting paradigms in pronunciation teaching. TESOL Quarterly, 39(3), 369–377.
12. Lee, J., Jang, J., & Plonsky, L. (2015). The effectiveness of second language pronunciation instruction: A meta-analysis. Applied Linguistics, 36(3), 345–366. https://doi.org/10.1093/applin/amu040
13. Logan, J. S., Lively, S. E., & Pisoni, D. B. (1991). Training Japanese listeners to identify English /r/ and /l/: A first report. Journal of the Acoustical Society of America.
14. Lord, G. (2008). Podcasting communities and second language pronunciation. Foreign Language Annals, 41(2), 364–379. https://doi.org/10.1111/j.1944-9720.2008.tb03297.x
15. McCrocklin, S., & Levis, J. (2025). Automatic speech recognition and pronunciation learning. Language Teaching (First View), 1–17. https://doi.org/10.1017/S0261444825100852
16. Munro, M. J., & Derwing, T. M. (1995). Foreign accent, comprehensibility, and intelligibility in the speech of second language learners. Language Learning, 45(1), 73–97. https://doi.org/10.1111/j.1467-1770.1995.tb00963.x
17. Neri, A., Cucchiarini, C., & Strik, H. (2002). Feedback in computer assisted pronunciation training: When technology meets pedagogy. Proceedings of InSTIL/ICALL Symposium.
18. Poliakova, O. V., Dolnyk, I. M., & Shcherbyna, A. V. (2024). Специфіка постановки звуків англійської мови українським студентам. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, 3(210). https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-210-35
19. Saito, K. (2012). Effects of instruction on L2 pronunciation development: A synthesis of 15 quasi-experimental intervention studies. TESOL Quarterly.
20. Saito, K., & Plonsky, L. (2019). Effects of second language pronunciation teaching revisited: A proposed measurement framework and meta-analysis. Language Learning, 69(3), 652–708. https://doi.org/10.1111/lang.12345
21. Seidlhofer, B. (2011). Understanding English as a lingua franca: A complete introduction to the theoretical nature and practical implications of English used as a lingua franca. Oxford University Press.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Наталія Нестеренко, Катерина Лисенко
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
