ДИДАКТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОМАШНЬОГО ЧИТАННЯ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ЯК ОСНОВНОЇ: КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНИЙ ТА КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ВИМІРИ

Автор(и)

  • Тетяна Грабажей асистент кафедри германської філології та перекладу Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Міністерство освіти і науки України) 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14 , Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml
  • Любов Наконечна асистент кафедри германської філології та перекладу Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Міністерство освіти і науки України) 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14 , Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.17721/2663-6530.2026.49.102-122

Ключові слова:

домашнє читання, німецька мова як основна, іншомовна комунікативна компетентність, рецептивні види мовленнєвої діяльності, когнітивні стратегії читання, автономія учня, автентичний текст, диференційований добір текстів, методика навчання читанню, міжкультурна комунікація

Анотація

Домашнє читання в сучасній системі викладання німецької мови як основної розглядається як складний інтегративний компонент навчального процесу, що поєднує формування рецептивних мовленнєвих умінь, розвиток когнітивних стратегій обробки текстової інформації та становлення іншомовної комунікативної компетентності, однак у реальній педагогічній практиці воно часто реалізується фрагментарно, без належного методичного супроводу, системного добору текстів і чітко визначених критеріїв оцінювання результатів, що зумовлює зниження мотивації здобувачів освіти, поверхове розуміння змісту, домінування перекладного підходу та недостатній розвиток автономії читача, у зв’язку з чим у статті здійснюється комплексний аналіз дидактичних, методичних і психолінгвістичних проблем організації домашнього читання при вивченні німецької мови як основної з позицій компетентнісного та когнітивно-комунікативного підходів, обґрунтовується необхідність диференційованого добору художніх і навчально-пізнавальних текстів з урахуванням рівнів володіння мовою, вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Пропонується модель поетапної організації роботи з текстом, що включає передтекстовий, текстовий і післятекстовий етапи з використанням стратегій прогнозування, семантичного згортання, інтерпретації та рефлексії, а також визначаються критерії ефективності домашнього читання як засобу формування лексичної, граматичної, дискурсивної й соціокультурної компетентностей, що дозволяє розглядати домашнє читання не лише як допоміжний елемент навчання, а як повноцінний інструмент розвитку академічної автономії та міжкультурної комунікації в процесі оволодіння німецькою мовою, актуалізуючи проблему наукового осмислення механізмів інтеграції читання у систему формування іншомовної компетентності та визначення оптимальних умов його реалізації в сучасному освітньому середовищі.

Посилання

1. Tokarieva, T. S. (2025). Chytannia yak zasib ovolodinnia nimetsʹkoiu movoiu u pidhotovtsi maibutnikh vchyteliv inozemnykh mov [Reading as a tool for mastering German in the preparation of future foreign language teachers]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky, 217, 321–326. https://doi.org/10.36550/24157988.2025.1.217.321-326 (In Ukr.).

2. Ponomarʹova, H. M. (2011). Vykorystannia khudozhnikh tekstiv na urokakh domashnoho chytannia z inozemnoi movy [Using literary texts in homework reading lessons in a foreign language]. Visnyk LNU imeni Tarasa Shevchenka, 17(228), 164–169. https://dspace.pdau.edu.ua/server/api/core/bitstreams/c2e626b4-82a8-42c7-998e-d7a381687a56/content (In Ukr.).

3. Yapp, D. J., de Graaff, R. H. C. J., & van den Bergh, H. H. (2023). Effects of reading strategy instruction in English as a second language on students’ academic reading comprehension. Language Teaching Research, 27(6), 1456–1479. https://doi.org/10.1177/1362168820985236

4. Puspitasari, T., Darmawan, D., Patmasari, A., & Marhum, M. (2025). Exploring academic reading strategies among EFL university students: A study at Tadulako University. ELS Journal on Interdisciplinary Studies in Humanities, 8(2), 303–310. https://doi.org/10.34050/els-jish.v8i2.44252

5. Schröter, P., & Schroeder, S. (2017). The impact of L2 German on component processes of reading. Journal of Research in Reading, 40(S1), S107–S124. https://doi.org/10.1111/1467-9817.12078

6. Yamashita, J. (2008). Extensive reading and development of different aspects of L2 proficiency. System, 36(4), 661–672. https://doi.org/10.1016/j.system.2008.04.003

7. Stankevych, N. (2012). Domashnie chytannia yak dydaktychnyi pryom u navchanni ukrainskoi movy yak inozemnoi [Homework reading as a didactic technique in teaching Ukrainian as a foreign language]. Teka Komitetu Polsko Ukraińskich Związków Kulturowych, Oddział PAN w Lublinie, 158–167. https://journals.pan.pl/dlibra/publication/107896/edition/93540/content (In Ukr.).

8. Stetsenko, N. (2022). Domashnie chytannia yak zasib formuvannia inozemnoi profesiino-komunikatsiinoi kompetentnosti studentiv tekhnichnykh universytetiv [Homework reading as a means of forming foreign language professional-communicative competence of technical university students]. Aktualʹni pytannia humanitarnykh nauk, 48(3), 145–149. https://doi.org/10.24919/2308-4863/48-3-24 (In Ukr.).

Завантаження

Опубліковано

2026-01-29

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Грабажей, Т., & Наконечна, Л. (2026). ДИДАКТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОМАШНЬОГО ЧИТАННЯ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ЯК ОСНОВНОЇ: КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНИЙ ТА КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ВИМІРИ. ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ, ПРАГМАТИКИ ТА КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ, 1(49), 102-122. https://doi.org/10.17721/2663-6530.2026.49.102-122