ІНТЕРПРЕТАЦІЙНЕ ПОЛЕ КОНЦЕПТУ ЯК ПРОВІДНИК МІЖ ЙОГО УНІВЕРСАЛЬНІСТЮ Й ЛІНГВОКУЛЬТУРНОЮ МАРКОВАНІСТЮ

Анотація

Статтю присвячено вивченню механізмів перетворення універсальних концептів на лінгвокультурні ментальні одиниці, суттєве місце серед яких посідає інтерпретаційне поле концепту, що є низкою когнітивних ознак, які певним чином інтерпретують образ та поняттєвий зміст концепту в ході його практичного осмислення людиною або колективною свідомістю. У ході дослідженні вивчалися зміни в межах прототипного ядра та концептуального поля, що виникають завдяки розширенню інтерпретаційного поля концепту в ході його історичного розвитку. Шляхом семантико-когнітивного та порівняльного аналізу досліджено зміни в межах інтерпретаційного поля концептів CABALLERO, BANDERA та MACHO. З’ясовано, що розширення інтерпретаційного поля супроводжується модифікацією поняттєвого, асоціативного та аксіологічного складників концепту під впливом соціо-історичних та психоемоційних особливостей, властивих представникам іспанського народу, що відображено в оцінній, поняттєвій, пареміологічній, утилітарній та регулятивній зоні інтерпретаційного поля концептів. Встановлено, що набуття універсальним концептом лінгвокультурної специфіки відбувається на межі його переходу із філософського, релігійного або державно-ідеологічного типу свідомості до повсякденно-побутового, де концепт переосмислюється іспанцями відповідно до їхнього світобачення та реалій життя. Межі інтерпретаційного поля концепту розширюються завдяки його інтелектуальній рефлексії  під впливом історичної пам’яті народу, розкриваючись у літературних творах, музиці, живописі, кінематографі.

______________

Література

1. Вежбицкая,А. Понимание культур через посредство ключевых слов (Москва, 2001), 288.
2. Воркачёв,С. Г. ««Куда ж нам плыть?»: – лингвокультурная  концептология: современное состояние, проблемы, вектор развития.» Язык, коммуникация и социальная среда 8 (2010): 5−27.
3. Жоламанова,Е. И. «Теория семантического поля: традиции и новации.» AUCA Academic Review, Section 2: The Humanities (2009): 149–154.
4. Карасик, В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс (Волгоград, 2002), 477.
5. Караулов,Ю. Н. Общая и русская идеография (Москва, 1976), 356.
6. Попова,З. Д., Стернин, И. А. Когнитивная лингвистика (Москва, 2007), 314.
7. Маслова,В. А. Когнитивная лингвистика (Минск, 2008), 272.
8. Попова,Н. М. «Абстрагування та модель базового рівня у формуванні іспанської національної свідомості.» Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики 25 (2014): 358–367.
9. Русский ассоциативный словарь: в 2 т., том 1 (Москва, 2002), 1776.
10. Степанов, Ю. С. Концепты. Тонкая пленка цивилизации (Москва, 2007), 248.
11. BartolHernandez, J. A. «Disponibilidad léxica y seleccion del vocabulario. De moneda nunca usada.» Estudios filologicos dedicados a Jose Enguita Utrilla (Zaragoza, 2010): 85–107.
12. Diccionario Histórico de la Lengua Española (Madrid, 1951), access http://web.frl.es/DH.html
13. «Prensa de España.» El País, access www.elpais.es
14. Geeraerts, D. Diachronic prototype semantics. A contribution to Historical Lexicology (Oxford, 1997), 207.
15. Luque Durán,J. D. Aspectos universales y particulares del léxico de las lenguas del mundo (Granada, 2001), 665. 16. Sanchís, A. «¿Hablamos de machismo?.» El país, access https://elpais.com/elpais/2018/01/23/opinion/ 1516724179_082385.html.