КУЛЬТУРНІ КОДИ У ФРАНЦУЗЬКИХ НЕОЛОГІЗМАХ: МІЖ ТРАДИЦІЄЮ ТА МОДЕРНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2663-6530.2025.48.14Ключові слова:
французькі неологізми, культурні коди, мовна традиція, мовна модернізація, словотворення, семантичні зсуви, запозичення, мовна ідентичність, культурна адаптація неологізмів, культурні тенденції, технологічний прогрес, глобалізація, мовна політикаАнотація
Стаття досліджує роль неологізмів у французькій мові як інструменту адаптації до суспільних трансформацій, технологічного прогресу та глобалізації. Неологізми – нові слова, словосполучення або значення – відображають культурні тенденції, збагачують комунікацію та роблять мову живою та відкритою до інновацій. Вони виникають для позначення нових понять, технологій, соціальних явищ і, спочатку сприймаючись як незвичні, з часом можуть увійти до активного вжитку або зникнути.
У статті представлено класифікацію неологізмів за походженням, сферою вжитку, способом творення та тривалістю існування. Особливу увагу приділено впливу технологічного прогресу, соціальних змін, екології, культурної глобалізації та мовної політики на формування неологізмів.
Аналізуючи приклади – від coronapéro і distanciel до écriture inclusive та zéro déchet – стаття демонструє, як французька мова поєднує традицію та інновацію, залишаючись актуальною завдяки гнучкості та творчій участі носіїв мови. Неологізми виступають маркерами епохи, відображаючи дух часу та виклики, з якими стикається суспільство.
Посилання
Académie française. (2023). Rapport sur la langue française. Retrieved from https://www.academie-francaise.fr/
Boulanger, J.-C. (2004). Les néologismes. Presses Universitaires de France.
Boyer, H. (2003). Les mots nouveaux. Presses Universitaires de France.
CNRTL. (n.d.). Centre National de Ressources Textuelles et Lexicales. Retrieved from http://www.cnrtl.fr/
Corbin, D. (1991). Morphologie dérivationnelle et structuration du lexique. Niemeyer.
Gadet, F. (2007). La variation sociale en français. Ophrys.
Krieg-Planque, A. (2010). Purisme et néologie en français contemporain. De Boeck Supérieur.
Lefeuvre, F. (2022). Les mots de la crise : Néologismes et pandémie. L’Harmattan.
Moirand, S. (2007). Les discours de la presse quotidienne : Observatoire des mots de l’actualité. Langue Française, 155(3), 87–102.
Pascale, H. (2025). Roche Néologismes et société. Bien-dire,161, 11.
Paveau, M.-A. (2017). Langage et morale : Une éthique des discours. Limoges : Lambert-Lucas.
Paveau, M.-A. (2021). Le discours numérique : Une approche linguistique. Éditions Lambert-Lucas.
Queffélec, A. (2006). Le français dans tous les sens : Dictionnaire des mots et expressions ambigus. Seuil.
Sabatier, C. (2000). La néologie en français contemporain : Étude lexicologique et morphologique. Champion.
TLFi. (n.d.). Trésor de la langue française informatisé. Retrieved from http://atilf.atilf.fr/
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Наталя Миронова

TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.






