АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ В НІМЕЦЬКОМОВНІЙ ЦИФРОВІЙ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОЇ ТА КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ

Автор(и)

  • Любов Наконечна https://orcid.org/0009-0000-3721-9047 liubov.nakonechnaya@gmail.com асистент кафедри германської філології та перекладу Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Міністерство освіти і науки України) 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14 , Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.17721/2663-6530.2026.50.202-213

Ключові слова:

політична лексика, аналіз політичної лексики, німецька мова як іноземна, німецькомовна цифрова комунікація, політичний дискурс, критична медіакомпетентність, комунікативна компетентність, лексико-прагматичний аналіз, цифрові медіа

Анотація

У статті здійснено аналіз політичної лексики в німецькомовній цифровій комунікації та обґрунтовано її навчальний потенціал для одночасного формування критичної й комунікативної компетентності студентів, які вивчають німецьку мову як іноземну. Актуальність дослідження зумовлена специфікою цифрового політичного спілкування, у якому короткі повідомлення, заголовки, дописи та інші медійні формати поєднують доступність автентичного мовного матеріалу з високою концентрацією оцінних, прагматичних і культурно зумовлених смислів. За таких умов тематичне засвоєння політичної лексики як переліку відповідних понять не забезпечує повноцінного розуміння того, як конкретні мовні одиниці організовують зміст повідомлення та спрямовують його інтерпретацію. У центрі дослідження перебуває політична лексема як одиниця, функціонування якої може бути простежене через взаємодію словникового значення, контексту, сполучуваності, оцінності, метафоричної концептуалізації та прагматичної функції. На матеріалі типових для німецькомовної цифрової комунікації мовних конструкцій запропоновано аналітико-комунікативну модель, яка передбачає виявлення політично значущої лексеми, встановлення її контекстуального значення, аналіз лексичного оточення, оцінного та прагматичного потенціалу, виявлення метафоричних моделей, перевірку інтерпретації за допомогою текстових доказів, переформулювання та створення власного висловлення. Проаналізовано функціонування лексем Freiheit (свобода), Verantwortung (відповідальність), Gerechtigkeit (справедливість), Zukunft (майбутнє), Zusammenarbeit (співпраця), а також політичних Schlagwörter (ключових політичних слів) і метафоричних конструкцій. Показано, що системний аналіз політичної лексики дає змогу перейти від засвоєння окремих мовних одиниць до усвідомлення їхньої ролі у формуванні змісту цифрового повідомлення. Обґрунтовано доцільність поєднання рецептивної та продуктивної діяльності, за якого студент не лише інтерпретує автентичний матеріал, а й перевіряє власне розуміння через мовну трансформацію та самостійне продукування висловлення.

Посилання

1. Biebighäuser, K. (2023). Kritische Mediennutzung und Sprachenlernen. In Dvorecký, J., Reitbrecht, S., Sorger, B., & Schweiger, H. (Eds.), IDT 2022: mit.sprache.teil.haben. Band 3: Sprachliche Teilhabe fördern. Innovative Ansätze und Technologien in Sprachunterricht und Hochschulbildung (pp. 19–30). Erich Schmidt Verlag. https://doi.org/10.37307/b.978-3-503-21106-7.02

2. Bies, A. (2023). Politolinguistik im Fach Deutsch als Fremdsprache. Aussiger Beiträge, 17, 199–214. https://doi.org/10.21062/ab.2023.011

3. Bülow, L., & Merten, M.-L. (2025). Politische Internet-Memes als Chance und Herausforderung für den politikbezogenen Deutschunterricht. Der Deutschunterricht, 77(2), 59–69. https://www.friedrich-verlag.de/friedrich-plus/sekundarstufe/deutsch/sprachgebrauch/politische-internet-memes-20575

4. Ferron, I. (2024). Digitalisierung der politischen Kommunikation. Eine politolinguistische Analyse der Twitter/X-Kommunikation ausgewählter AfD-Politiker. Lingue e Linguaggi, 65, 439–462. https://doi.org/10.1285/i22390359v65p439

5. Weidacher, G. (2018). Erzählen als Element politischer Kommunikation in Sozialen Medien. Zeitschrift für Literaturwissenschaft und Linguistik, 48, 309–330. https://link.springer.com/article/10.1007/s41244-018-0094-6#Sec1

6. Ylönen, S., Alanen, R., Huhta, A., Taalas, P., & Tarnanen, M. (2008). Entwicklung kritischer Medienkompetenz in der Sprachenlehrerausbildung. Jahrbuch Deutsch als Fremdsprache, 34, 185–210. https://users.jyu.fi/~sabyl/julkMedienkompetenz.pdf

Опубліковано

2026-09-02

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Наконечна, Л. (2026). АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ В НІМЕЦЬКОМОВНІЙ ЦИФРОВІЙ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОЇ ТА КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ. ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ, ПРАГМАТИКИ ТА КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ, 1(50), 202-213. https://doi.org/10.17721/2663-6530.2026.50.202-213