СТРАТЕГІЇ ВІДТВОРЕННЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРНИХ МАРКЕРІВ СУЧАСНИХ ФРАНЦУЗЬКИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2663-6530.2026.49.151-164Ключові слова:
художній текст, переклад, французька мова, лінгвокультурний код, лінгвокультурний маркер, перекладацька стратегія, очуження, одомашення, семантика, прагматикаАнотація
У статті проаналізовано стратегії очуження й одомашнення у французько-українському художньому перекладі на матеріалі романів Н. Матьє Leurs enfants après eux (переклад І. Славінської), М. Уельбека La carte et le territoire (переклад Л. Кононовича) та Е. ле Телльє L’Anomalie (переклад І. Рябчія). Увагу зосереджено на відтворенні історико-культурних, соціокультурних, побутових і медійних лінгвокультурних маркерів, а також на ролі перекладацьких приміток як засобу метатекстової компенсації. Показано, що очуження забезпечує збереження культурної «іншості» та соціально-часової локалізації, тоді як одомашнення підвищує рецептивну прозорість. Доведено, що комбінування стратегій є оптимальним для адекватної передачі соціальної семантики й культурного коду оригіналу.
Посилання
1. Zorivchak, R. P. (1989). Realiia i pereklad (na materiali anhlomovnykh perekladiv ukrainskoi prozy) [Realia and Translation (Based on English Translations of Ukrainian Prose)]. Lviv University Press.
2. Myronova, N. (2023). Linhvokulturnyi kod: teoretychna baza doslidzhennia [Linguocultural Code: Theoretical Basis of Research]. Problemy semantyky, prahmatyky ta kohnityvnoi linhvistyky [Problems of Semantics, Pragmatics and Cognitive Linguistics], 1(35), 13–25. https://doi.org/10.17721/2663-6530.2019.35.01
3. Rebrii, O. V. (2012). Suchasni kontseptsii tvorchosti u perekladi [Modern Concepts of Creativity in Translation]. V. N. Karazin Kharkiv National University.
4. Cherednychenko, O. I. (2017). Pereklad – Kultura – Identychnist [Translation – Culture – Identity]. Vydavets O. Yu. Zaslavskyi.
5. Berman, A. (2018). L'Épreuve de l'étranger: Culture et traduction dans l'Allemagne romantique. Gallimard.
6. Newmark, P. (1981). Approaches to translation. Pergamon Press.
7. Venuti, L. (1995). The translator's invisibility: A history of translation. Routledge.
8. Le Tellier, E. (2021). Anomaliia [The Anomaly] (I. Riabchii, Trans.). Nora-Druk.
9. Mathieu, N. (2020). Dity yikhni [And Their Children After Them] (I. Slavinska, Trans.). Vydavnytstvo Staroho Leva.
10. Houellebecq, M. (2013). Karta i terytoriia [The Map and the Territory] (L. H. Kononovych, Trans.). Folio.
11. Houellebecq, M. (2010). La carte et le territoire. Flammarion.
12. Le Tellier, H. (2020). L'Anomalie. Éditions Gallimard.
13. Mathieu, N. (2018). Leurs enfants après eux. Actes Sud.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Наталія Філоненко
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
