ЛЕКСИЧНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ У НЕОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ СУЧАСНОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2663-6530.2022.42.05Ключові слова:
неологізм, запозичення, лексичні інновації, гапакс, квазі-гапакс, ксенізм, морфологічна калька, лексема, морфема, лексико-синтаксична модельАнотація
У статті досліджено стан неологічних процесів та динаміку запозичення у сучасній французькій мові за період 2015-2018 рр., розглянуто теоретичні засади вищеназваних лінгвістичних явищ та обґрунтована методика дослідження різних аспектів неологізмів та результати аналізу запозичень. Використання платформи Néoveillе дозволило виявити напівавтоматично, описати лінгвістично і простежити темпоральну еволюцію неологізмів з трьох комплементарних точок зору: темпоральноі, лінгвістичної і соціо-прагматичної. У темпоральномв аспекті важливо виділити три моменти у житті неологізмів: поява, можливе поширення і можлива лексикалізація. Лінгвістичний підхід дозволяє описати механізми формування, а також комбінаторні та дистрибутивні властивості запозичень. Соціо-прагматична точка зорудає можливість ідентифікувати місця використання неологізмів. Завдяки застосуванню цих точок зору, було змодельовано систему, здатну напівавтоматично виявляти лексичну інновацію та простежити її еволюцію на великому динамічному корпусі.
Запозичення складають близько 6 % (або 1,429 лексем) від новотворів у сучасній французькій мові. До цієї цифри треба додати близько тисячі ксенізмів, а також значну кількість інших утворень від запозичених основ. Понад 90 % цих запозичень мають англо-американське походження, тоді як ксенізми виказують більше мовне розмаїття. Слід виділити сфери людської діяльності, які є найбільш відкритими для запозичень, – це мода, спорт, технології та економіка, а серед ресурсів найбільш плідними є жіноча преса, паризькі журнали, а також жовта преса. Запозичення, як і всі неологізми, є більш ніж у 75 % гапаксом або квазі-гапаксом, або точніше неологізмами з низькою або дуже низькою дифузією. Поява англо-американських запозичень пояснюється як потребами номінації, так і мотивовані престижем англійської мови, яка протягом останніх десятиліть, особливо з появою цифрової комунікації, здобула статус другої інтегрованої мови, що використовують французи в приватному і професійному житті. Ту саму роль англійська відіграє і для більшості сучасних мов. Ця глобальна лінгва франка є миттєво доступним ресурсом для лексичних інновацій та постачальником продуктивних морфосинтаксичних моделей, зазвичай синтетичного характеру, що активно запроваджуються французькою.
Дослідження неологізмів вищої частотності показує, що популярність соцмереж і деяких соціальних практик, сприяла появі запозичень в багатьох галузях. Описані параметри дозволили представити випадки дифузії запозичень, не тільки через стабілізовані повторення, але і констатувати певні мовні явища, зокрема, інтеграцію до морфограматичноі підсистеми французької мови.
__________
Refernces:
- Cartier, Emmanuel. «Emprunts en français contemporain: étude linguistique et statistique à partir de la plateforme Néoveille.» L’emprunt en question(s): conceptions, réceptions, traitements lexicographiques (2019), https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-02537344, Submitted on 8 Apr 2020.
- Cartier, Emmanuel, Sablayrolles, Jean-François, Boutmgharine, Najet, Humbley, John, Bertocci, Massimo, Jacouet-Pfau, Christine, Kubler, Natalie et Tallarico, Giovanni. «Détection automatique, description linguistique et suivi des néologismes en corpus : point d’étape sur les tendances du français contemporain.» Actes du Congrès Mondial de Linguistique française: SHS Web of Conferences (Mons 9-13 juillet 2018), 46, - P. .08002. ⟨1051/shsconf/20184608002⟩. ⟨hal-03086023
- Cartier, Emmanuel, Viaux, Julie. «Étude de la pénétration des anglicismes de type N ou ADJ(-) Ving à partir d’un corpus contemporain journalistique: les exemples de bashing et shaming en français contemporain.» Folia Litteraria Romanica (2018): 11-34.
- Chadelat, Jean-Marc. Valeur et fonctions des mots français en anglais à l’époque contemporaine (Editions L’Harmattan, 2000), 228.
- Chesley, Paula, Baayen, R. Harald. «Predicting new words from newer words: Lexical borrowings in French.» Linguistics # 48(6) (2010): 1343-1374.
- Dubois, Jean. «Étude sur la dérivation suffixale en français moderne et contemporain.» Librairie Larousse (1962), 118.
- Guilbert, Louis. La créativité lexicale (Paris: Larousse, 1975), 127.
- Rogers, Everett. The Diffusion of Innovations, Fifth Edition (The Free Press, New York, 2003), 570.
- Sablayrolles, Jean-François. «Neologia une base de données pour la gestion des néologismes.» Actes del I congrès internacional de neologia de lês lengues romàniques (Barcelone: UPF/IULA, 2010): 757-766.
- Sablayrolles, Jean-François. La néologie en français contemporain, examen du concept et analyse de productions néologiques récentes, - coll. Lexica Mots et Dictionnaires (Champion, 2000), 589.
- Sablayrolles, Jean-François. «Néologie, classes d’objets et extraction automatique.» Actes du Congrès Cineo (néologie des langues romanes) de Barcelone (7-10 mai 2008) (2010): 143-149.
- Sablayrolles, Jean-François. Les néologismes. Créer des mots français aujourd’hui, Petits guides de la langue française29 (Paris: Garnier et Le Monde, 2017), 99.
- Sablayrolles, Jean-François, Prévost, Jean. Les néologismes (Presses Universitaires de France-PUF, Collection Que sais-je ?, 2019), 128.
- Schmid, Hans-Jörg. New words in the mind: Concept-formation and entrenchment of neologisms. Anglia #126 (1) (2008): 1-36.
- Schmid, Hans-Jörg. Entrenchment and the Psychology of Language Learning: How We Reorganize and Adapt Linguistic Knowledge (Walter de Gruyter GmbH & Co KG, 2016), 475.