ТВОРЧІСТЬ ХОРХЕ ЛУІСА БОРХЕСА В КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРИ МОВИ

Автор(и)

  • Інна Наваренко кандидат філологічних наук, доцент кафедри іспанської та французької філології Київський національний лінгвістичний університет (Міністерство освіти і науки України) 03680, м. Київ, Велика Васильківська, 73

DOI:

https://doi.org/10.17721/2663-6530.2018.34.17

Ключові слова:

когнітивна лінгвістика, концептуалізація дійсності, культура мови, метафорич-ний символ, мовна свідомість, національна культура, національна свідомість, світогляд

Анотація

Стаття присвячена дослідженню творчості Х. Л. Борхеса у контексті культури мови. У роботі аналізуються способи концептуалізації дійсності, формування та репрезентації знань про світ в контексті національної самобутності, а також спосіб сприйняття й осмислення людиною світу за допомогою мови. Формулюється настанова досліджувати мову в тісному зв'язку з мисленням, свідомістю, пізнанням, культурою, світоглядом як окремого індивідууму, так і мовного колективу, до якого він належить.

Визначено особливий інтерес сучасної когнітивної лінгвістики до визначенню мовної ідентичності як сукупності механізмів породження, розуміння мови і її зберігання національній свідомості, тобто розкриття механізмів національної культури і культури індивідуума, що характеризують загальний процес мовної діяльності людини.

Висвітлена роль мовної свідомості, під яким розуміють знання суб'єкта про навколишній світ і самого себе.

Дослідницький інтерес викликає творчість аргентинського письменника і мислителя Хорхе Луіса Борхеса, який піднімає проблему існування культури Латинської Америки взагалі й одночасно відчуває себе спадкоємцем всіх культур американського континенту, не зменшує роль аргентинців у світовій культурі.

Проза Борхеса – це світ метафоричних символів, який він створив у своїх творах, у вигляді лабіринтів бібліотеки, де головними текстовими співвідношеннями є: природа – культура, Бог – людина, знання – віра, книга – мова, Бібліотека – Всесвіт. Уява в розумінні Борхеса виступає не тільки засобом функціонування творчого процесу, але і як джерело натхнення й опори в моральному аспекті справжнього людського життя, а буква, слово, книжка – це ті кодові ключі, завдяки яким людина пізнає світ.

___________

Література

  1. Вежбицкая, А. Семантические универсалии и описание языка (Москва, 1999): 293.
  2. Карасик,В. И. «О категориях лингвокультурологии.» Языковая личность: проблемы коммуникативной деятельности (Волгоград, 2001): 3-16.
  3. Гнатюк, П. П. «Мовна свідомість у сучасній лінгвістичній парадигмі.» Українське мовознавство 34 (2005): 3-8.
  4. Ейгер, Г. В. Механизмы контроля языковой правильности высказывания (Харьков, Основа, 1990), 184.
  5. Джозеф,Дж., доступ http://www.nasonline.org/

Джерела ілюстративного матеріалу

  1. Borges, J. L. La biblioteca de Babel, Ficciones. Obras Completas (Buenos Aires, EMECE, 1985), 465.
  2. Borges, J. L. Abenjacán el Bojarí, muerto en su laberinto (El Aleph. op. cit.), 601.
  3. Borges, J. L. El jardín de senderos que se bifurcan, Ficciones (Quinta edición, 2013), 221.
  4. Borges, J. L. La muerte y la brújula, Ficciones (Quinta edición, 2013), 221.

Завантаження

Опубліковано

2023-02-09

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Наваренко, І. (2023). ТВОРЧІСТЬ ХОРХЕ ЛУІСА БОРХЕСА В КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРИ МОВИ. ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ, ПРАГМАТИКИ ТА КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ, 1(34), 230-240. https://doi.org/10.17721/2663-6530.2018.34.17

Схожі статті

1-10 з 147

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>