СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ПЕРЕКЛАДУ НЕПОВНИХ РЕЧЕНЬ РОМАНУ М. УЕЛЬБЕКА LA CARTE ET LE TERRITOIRE УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Автор(и)

  • Наталія Філоненко доктор філологічних наук, доцент, завідувач кафедри романської і новогрецької філології та перекладу Київський національний лінгвістичний університет (Міністерство освіти і науки України) 03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73

DOI:

https://doi.org/10.17721/2663-6530.2018.34.16%20

Ключові слова:

художній текст, неповне речення, еліпс, парцеляція, абруптив, синтаксичний екві-валент

Анотація

У статті проаналізовано синтаксичні та пунктуаційні особливості неповних речень з огляду на поліфонію та наративну перспективу художнього прозового твору, окреслено стилістичний план структурування речень у площині авторської інтенції, а також висвітлено питання її адекватної передачі при перекладі і пошуку синтаксичних еквівалентів досліджуваного типу речень.

Вибір синтаксичних конструкцій певного типу для вираження авторської інтенції і їхній стилістичний потенціал формують додатковий прагматичний зміст. Особливе авторське використання стилістичних ресурсів синтаксису і пунктуації, специфічний спосіб сегментації і структурування художнього прозового тексту спонукають перекладача до вирішення проблем перекладацької еквівалентності, пов’язаних із збереженням авторського стилю при перекладі текстів сучасної французької художньої прози. Це перекладацьке завдання зумовлює прагнення до використання таких синтаксичних одиниць у тексті перекладу, які є тотожними або аналогічними синтаксичним одиницям тексту оригіналу, що засвідчує певною мірою інваріантність синтаксичних значень вихідного та кінцевого текстів.

Неповні речення часто представлені еліпсами, парцелятами та абруптивами. Вони є типовими синтаксичними одиницями художнього прозового тексту і широко використовуються сучасними французькими авторами особливо у розмовній мові персонажів, а саме у діалогах. У конструктивному плані ці одиниці надзвичайно різноманітні, експресивно ефективні і представляють поле авторської стилістичної гри. З огляду на синтаксичні функції частин мови, склад неповних речень неможливо достеменно визначити, що й породжує можливість їхньої інтерпретативної варіативності. Просте співставлення аналізованих синтаксичних одиниць вихідного тексту і відповідних фрагментів перекладу вказує на те, що перекладач слідує завданню по збереженню синтаксичної рамки неповного речення, використовуючи синтаксичні еквіваленти.

_____________

Література

  1. БелоусовК.И. «Деятельностно-онтологическая концепция формообразования текста.» (Дис. д-ра филол. наук, Оренбург, 2005), 374.
  2. Гак В. Г. Теоретическая грамматика французского языка (Москва, Добросвет, 2000), 839.
  3. Николина Н. А. Филологический анализ текста (Москва, Издательский центр "Академия", 2003), 256.
  4. Філоненко Н. Г. «Синтаксична організація текстів сучасної французької художньої прози: когнітивний та лінгвосинергетичний аспекти.» (Дис. д-ра філол. наук, Київ, 2016), 504.
  5. Grevisse M. Le bon usage. Grammaire française avec des remarques sur la langue française d'aujourd'hui (P., 2008), 1156.

Джерельна база

  1. Houellebecq M. La carte et le territoire (Flammarion, 2010), 427.
  2. Уельбек М. Карта і територія : роман, пер. з фр. Л. Г. Кононовича (Харків, Фоліо, 2013 (2012).

Опубліковано

2023-02-09

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Філоненко, Н. (2023). СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ПЕРЕКЛАДУ НЕПОВНИХ РЕЧЕНЬ РОМАНУ М. УЕЛЬБЕКА LA CARTE ET LE TERRITOIRE УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ. ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ, ПРАГМАТИКИ ТА КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ, 1(34), 218-229. https://doi.org/10.17721/2663-6530.2018.34.16

Схожі статті

1-10 з 63

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.