МОВНІ ЗАСОБИ НА ПОЗНАЧЕННЯ УМОВНИХ ВІДНОШЕНЬ У СУЧАСНЇЙ ІСПАНСЬКІЙЇ МОВІ ЯК ПРОЯВ МОВЛЕННЄВОЇ ПОВЕДІНКИ КОМУНІКАНТА

Анотація

Статтю присвячено аналізу мовних одиниць іспанської мови, які різняться за синтаксичною структурою і передають умовні відношення залежно від комунікативної ситуації. Визначено специфіку використання цих одиниць у процесі комунікації. З огляду на мисленнєво-мовленнєву діяльність персонажу схарактеризовані структурні моделі умовно-наслідкових відношень. Виявлено критерії виділення умовних відношень. З’ясовано сутність поняття умова та визначено комунікативну ситуацію, в якій мовець демонструє свою компетентність виразити умовні відношення, реалізація яких є протилежною дійсності, чи створити можливий світ для реалізації такої ситуації. Окреслено основні типи речень в іспанській мові, які відображають взаємозв’язок умова-наслідок, і при цьому здатні передавати інші відтінки, і тим самим сигналізувати про мовленнєву поведінку людини. Вибір ілюстративного матеріалу обмежився авторами, які представляють літературу кінця ХХ − початку ХХІ століття, що уможливив розкриття суттєвих характеристик менталітету сучасних носіїв мови, які визначають національну специфіку використання мовних засобів у процесі комунікації.

Парадигматичний підхід до систематизації синтаксичних одиниць виділив складнопідрядне речення з підрядним умови базовою структурою умовно-наслідкових відношень. Відношення між мовою та її користувачем, що є носієм культури, традицій, правил поведінки у суспільстві, уможливило схарактеризувати мисленнєво-мовленнєву поведінку комуніканта, проаналізувавши використання ним мовних засобів.

______________

Література

1. Montolío E., V. Barreto. Las construcciones condicionales. Gramática descriptiva de la lengua española. Entre la oración y el discurso. Morfología (Madrid: Espasa Calpe, 2000): 3644–3735.
2. Цкитишвили,Н. В. «Условные предложения в современном испанском языке.» Автореф. дисс. канд. филол. наук, Москва, 1974.
3. Garrido Vilchez G. B. Las "Gramáticas" de la Real Academia Española : teoría gramatical, sintaxis y subordinación (Salamanca, Tesis Universidad de Salamanca, 2008), 962.
4. Rodríguez Ramalle T.M. Manual de sintaxis del español (Madrid, Ed. Castalia, 2005), 610.
5. Gómez Torrego L. Gramática didáctica del español (Madrid, S. M., 2002), 543.
6. Barco GómezC. Elementos de Lógica (Manizales, Universidad de Caldas, Centro Editorial, 2004), 288.
7. Якобсон, З. Избранные работы (Москва, Прогресс, 1985), 455.

Джерела ілюстративного матеріалу

1. Rey, J. Dile a Maríaque la quiero (Barcelona, PenguinRandom House Grupo Editorial. S. A. U. 2016).
2. Sampedro,J. L. La sonrisa estrusca (Madrid, Ed. Alpaguara, S. A., 1996), 347.
3. Gala, A. Charlas con Troyo (Madrid, Escasa Calpe, S.A., 1986), 327.