ПОЛІПАРАДИГМАЛЬНІСТЬ ЯК ОСНОВА СУЧАСНИХ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ КООРДИНАТ КОМУНІКАЦІЇ

Анотація

Статтю присвячено аналізу поліпарадигмальності як основи сучасних лінгвістичних розробок, зокрема, з лінгвістичної типології і перекладознавства, спрямованих на вивчення репрезентацій координат комунікації. Розвідки, проведені в аспектах лексицентризму і текстоцентризму, передбачають, як правило, застосування комплексної методики аналізу досліджуваного матеріалу, що передбачає його розгляд з різних боків задля повного, всебічного опису, визначення аломорфних та ізоморфних характеристик, типологічних властивостей і універсалій. Така тенденція стала регулярною в сучасних розробках з лінгвістичної типології та лінгвістики перекладу. У статті схарактеризовано основи методології поліпарадигмального аналізу, проведеного на матеріалі мовних репрезентацій координат комунікації. Методика поліпарадигмального аналізу репрезентацій координат комунікації передбачає три етапи дослідження: 1) концептуальний, або логіко-поняттєвий аналіз; 2) власне мовний (лексико-граматичний і функціонально-семантичний) аналіз; 3) психолінгвістичний аналіз (представлений вільним асоціативним експериментом). Методика і процедура можуть дещо нівелюватися залежно від матеріалу та мети дослідження, проте принципи поліпарадигмальності зазначених лінгвістичних студій залишаються незмінними. Вони універсальні для індоєвропейських мов. У статті також подані головні закономірності функціонування системи координат комунікації в українській, російській та англійській мовах, на основі яких було проведено дослідження.

__________

Література

1. Вернадский В.И. Избранные труды по истории науки. – М. : Наука, 1981. – 356 с.
2. Вернадский В.И. Труды по всеобщей истории науке. – М. : Наука, 2002. – 504 с.
3. Вернадский В.И. Научная мысль как планетарное явление. – М. : Наука, 2001. – 376 с.
4. Гак В.Г. О контрастивной лингвистике / В. Г. Гак // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. XXV. Контрастивная лингвистика. – М., 1989. – С. 5-17.
5. Дугин А. Эволюция парадигмальных оснований науки. – М.: Арктогея, 2002. – Режим доступа: http://arcto.ru/article/11
6. Залевская А.А. Психолингвистические проблемы семантики слова. Калинин: Калинин. гос. ун-т, 1982. – 80 с.
7. Максімов С.Є. Практичний курс перекладу (українська та англійська мови): Навч. посіб. – К.: Линвіт, 2007. – 161 с.
8. Терехова Д.І. Особливості сприйняття семантики слів (психолінгвістичний аспект): Монографія. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2000. – 244 с.
9. Терехова С.І. Референція в системі орієнтаційних репрезентацій української, російської та англійської мов (поліпарадигмальне дослідження) : Дис. … докт. філол. наук /10.02.17. / С.І. Терехова. – К., 2012.

Джерельна база

1. 10.Словник української мови в 11 т. – К. : Просвіта, 1970-1981.
2. 11. Словарь современного русского литературного языка в 17 т. – М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1958-1967.

12. Oxford English Dictionary. – Oxford : the Clarendon Press, 1970. – Vol. 1-13. Електронний носій. Режим доступу : www.enacademic.co/ (available 13.01.2016