МОВНИЙ І КУЛЬТУРНИЙ КОД: ЇХ ВЗАЄМОДІЯ В ЛІНГВОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ

Автор(и)

  • Наталя Миронова кандидат філологічних наук, доцент кафедри романської і новогрецької філології і перекладу з виконанням обов’язків заступника декана факультету перекладознавства Київський національний лінгвістичний університет (Міністерство освіти і науки України), м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73

DOI:

https://doi.org/10.17721/2663-6530.2019.36.14

Анотація

Тривалий час етномова і етнокультура вивчалася із застосуванням різного понятійно-термінологічного апарату не зважаючи на значущу спільність і можливість дослідження у взаємозв'язку з використанням єдиної системи інструментальних категорій – універсального методологічного базису – семіотики. Семіотика культури дозволила трактувати явища мови і культури як явища одного порядку. Культура досліджується як поліглотичний феномен, а саме, як система знакових систем. У динамічному аспекті культура, що формується в процесі соціально-історичного розвитку народу, постає як сукупність схем або програм предметно-практичної і духовно-теоретичної поведінки людей. За аналогією з біологічною спадковістю можна говорити про культурну спадщину, в рамках якого окремі поведінкові програми розглядаємо як свого роду "культурні гени", системи яких, подібно генетичним кодам, утворюють коди культурні. У даній статті розглядаємо мовний і культурний код, а саме їх взаємодію в лінгвокультурному просторі. Так, поведінкові програми функціонують в суспільстві в знаковій формі: у формі систем соціального символізму, в формі знаків етикету, різного роду сигналів, у формі мови. З цих позицій мову розглядаємо як мегапрограмму, яка регламентує людське мислення і поведінку. Такий підхід дозволяє виявити зв'язок мови і культури. З позицій семіотики культури вербальна мова є основною, ядерною знаковою системою етнокультури, над якою надбудовуються всі інші знакові системи даної культури як її допоміжні механізми. У статті розглянуто співвідношення понять мова і код, а також ряду суміжних з ними понять. Уточнено поняття "лінгвістичний образ". Культурний код поділяється на субкоди з багаторівневою ієрархією. Система культурних кодів з її "вертикальними" і "горизонтальними" відносинами становить образну систему культури. Одиниці лінгвокультурного коду утворюються при взаємодії культурних кодів із загальномовним кодом. Одиниця лінгвокультурного коду складається з будь-якої кількості лексем, але є природномовним втіленням тільки однієї одиниці культурного коду (окремого образу). Образні коди культури втілюються лише в мовних одиницях з образною основою.

______________

 

Littérature

  1. Арнольд, И. В. Стилистика. Современный английский язык : учебник для вузов (Москва, Флинта : Наука, 2002), 384.
  2. Барт, Р. Избранные работы : Семиотика : Поэтика (Москва, Прогресс, 1989), 616.
  3. Бодуэн де Куртенэ, И. А. Избранные труды по общему языкознанию (Москва, Изд-во АН СССР, 1963), Т. 1., 384. Т. 2., 391.
  4. Верещагин, Е. М. Язык и культура : Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. Методическое руководство (Москва, Русский язык, 1990), 246.
  5. Гумбольдт, В. фон. Язык и философия культуры (Москва, Прогресс, 1985), 452.
  6. Долинин, К. А. Стилистика фpанцузского языка (Москва, Пpосвещение, 1978), 303.
  7. Коралова, А. Л. Семантическая природа образных средств в современном английском языке. Дис. … канд.филол.наук: 10.02.04 (Москва, 1975), 175.
  8. Лосев, А. Ф. Знак. Символ. Миф. Труды по языкознанию (Москва, изд-во МГУ, 1982), 480.
  9. Лотман, Ю. М. Лекции по структуральной поэтике (Москва, Гнозис, 1994), 560.
  10. Мечковская, Н. Б. Социальная лингвистика: Пособие для студентов гуманит. вузов и учащихся лицеев. (Москва, Аспект Пресс, 2000), 207.
  11. Николаева, Т. М. Вербальная и невербальная опоры пространства межфразовых связей: Коллективная монография (Москва, Языки славянской культуры, 2004).
  12. Потебня, А. А. Труды по языкознанию (Москва, Гнозис, 1996), 614.
  13. Савицкий, В. М., Гашимов, Э. А. Лингвокультурный код (состав и функционирование). Монография. (Москва, изд-во Моск. гор. пед. ун-та, 2005), 169.
  14. Сепир, Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии: Пер. с англ. (Москва, Прогресс, 1993), 656.
  15. Соссюр, Ф. де. Заметки по общей лингвистики: Пер. с франц. (Москва, Прогресс, 2001), 280.
  16. Тер-Минасова, С. Г. Язык и межкультурная коммуникация (Москва, Слово, 2000), 624.
  17. Уорф, Б. Л. «Отношение норм поведения и мышления к языку». Наука и языкознание. Зарубежная лингвистика. Вып. I. (Москва, Прогресс, 1999), 135–168.
  18. Якобсон, Р. О. Избранные работы (Москва, Прогресс, 1985), 460.

Завантаження

Опубліковано

2023-01-17

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Миронова, Н. (2023). МОВНИЙ І КУЛЬТУРНИЙ КОД: ЇХ ВЗАЄМОДІЯ В ЛІНГВОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ. ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ, ПРАГМАТИКИ ТА КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ, 1(36), 180-193. https://doi.org/10.17721/2663-6530.2019.36.14