“LA LEYENDA NEGRA” У СУЧАНІЙ ІСПАНСЬКИЙ АВТОРСЬКІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ

Автор(и)

  • Людмила Артемова кандидат філoлoгічних наук, доцент, доцент кафедри романської філології Київський національний університет імені Тараса Шевченка, (Міністерство освіти і науки України), 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14

DOI:

https://doi.org/10.17721/2663-6530.2019.36.08

Анотація

Статтю присвячено дослідженню відображенню концептів історичного поняття “Чорна Легенда” у сучасному публіцистичному іспанському мовленні на матеріалі публікацій Х. Маріаса і Х. Серкаса у недільному додатку до видання “El País”. Йдеться про історично-марковане поняття, штучно введене в обіг країнами-противниками Іспанії на політичній арені у середині XVI століття, яке набуло значного поширення у наступні два століття, і зумовило ставлення інших країн і навіть самого населення Іспанії до власної держави та самих себе. Незважаючи на те, що це поняття має суто історичне минуле, засобом його поширення було саме письмове слово, тобто друковані памфлети, і його вплив є відчутним навіть зараз, у якісній сучасній пресі. “Відлуння” тих далеких ідей пронизують сучасну авторську публіцистику майстрів художнього слова, людей з високим рівнем освіти та культури, володарів багаточисельних літературних премій та десятків романів, чиї думки є взірцем для багатьох читачів. Серед основних понять, які створюють «Чорну легенду», є чотири ключові позиції, а саме: антипропаганда політичної, економічної та релігійної сфер життя іспанського суспільства; приписування ключовим постатям іспанської історії (починаючи з короля Філіпа ІІ, інквізитора Торквемади) виключно недоліків, відразливих рис, зловісних і ненависних характеристик, які автоматично поширювалися на все іспанське суспільство; дискредитація інтелектуальної складової держави і, найнеприємніше, це ухвалення і підтримку цього «викривленого» ставлення взірцями тогочасної інтелектуальної європейської спільноти. Водночас, наявність сучасних досліджень, проведених іноземними авторами, які вторять багатовіковій «Чорній легенді», принижуючи історичну вагомість внеску іспанської держави до загальносвітової історії.

__________

Література

  1. Powell, Philip W. La leyenda negra. Un invento contra España. Traducción de Carlos Sáinz de Tejada (Barcelona, Áltera, 2008),
  2. Juderías, La leyenda negra de España (Madrid: La Esfera de los Libros, S.L., 2014), 470.
  3. Pérez,  La leyenda negra, Traducción de Carlos Manzano (Madrid, Gadir Editorial, S.L., 2009), 255.
  4. Kamen, H. Imagining Spain: Historical Myth and National Identity (New Haven and London, Yale University Press, 2008), 240.

Джерельна база

  1. Cercas, J. Cuanto peor, mejor (El País, El País semanal, 09/01/2017).
  2. Cercas, J. Un borde bastante ancho (El País, El País semanal, 18/12/2011).
  3. Cercas, J. El gran basural (El País, El País semanal, 26/03/2016).
  4. Cercas, J. Javier Bardem y el mal (El País, El País semanal, 09/08/2018).
  5. Cercas, J. ¿Qué hubiera hecho Usted? (El País, El País semanal, 23/10/2016).
  6. Marías, J. ¿Gente tenebrosa, esquinada? (El País, El País semanal, 24/12/2011).
  7. Marías, J. Epoca prosáica (El País, El País semanal, 19/03/2017).
  8. Marías, J. Esa puta mierda (El País, El País semanal, 21/02/2010).

Завантаження

Опубліковано

2023-01-17

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Артемова, Л. (2023). “LA LEYENDA NEGRA” У СУЧАНІЙ ІСПАНСЬКИЙ АВТОРСЬКІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ. ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ, ПРАГМАТИКИ ТА КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ, 1(36), 102-116. https://doi.org/10.17721/2663-6530.2019.36.08