ВНУТРІШНЬОТЕКСТОВІ СМИСЛОВІ ВІДНОШЕННЯ ПРИЙМЕННИКІВ В ІТАЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Анотація

В статті йдеться про дослідження внутрішньотекстових смислових відношень прийменників італійської мови.

Прийменники є однією з найскладніших тем для розуміння та дослідження. В італійській мові існує багато матеріалу, де розкривається значення та вживання прийменників. Але існує не багато класифікацій, які б повною мірою, у структурованій формі розкрили саме відношення прийменників в реченні, сталому виразу та у певних конструкціях.

Також у статті зібрані визначення поняття прийменника як вітчизняних , так й італійських дослідників. Тому, під прийменниками варто розуміти незмінну частину мови, яка може супроводжувати іменник, займенник, прислівник чи дієслово в інфінітиві, яка має багато різних значень.

Взявши за основу класифікацію А. Загнітко, в статті наведено класифікацію внутрішньотекстових смислових відношень, що виражаються італійськими первинними прийменниками. Базуючись на цій класифікації було виокремлено наступні відношення: просторові, темпоральні, посесивні, лімітативні, модальні, деліберативні, мотиваційні та дистрибутивні. Дана класифікація сприяє кращому розумінню відношень прийменників та їх значення у реченнях, сталих виразах та різних конструкціях.

______________

Література:

1. Алексієнко, Л. А. (2014). Морфологія сучасної української мови: навч. посібник. Київ.
2. Вихованець, І. Р. (1988). Частини мови в семантико-граматичному аспекті. Київ: Наукова думка.
3. Жовтобрюх, М. А. (1972). Курс сучасної української літературної мови. Київ: Вища школа.
4. Загнітко, А. П. (2007). Прийменники у структурі тексту: первинні і вторинні вияви. Донецьк: ДонНУ, 120–131.
5. Загнітко, А. П. (2018). Мовносоціумний простір прийменника: дискурсивні практики. Лінгвістичні студії, (35), 14–39. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ lingst_2018_35_4
6. Nocchi, S., & Tartaglione, R. (2006). Grammatica avanzata della lingua italiana. Firenze: Alma Edizioni.