ПРАГМАТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ МОДАЛЬНОСТІ В ІСПАНСЬКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ ТЕКСТАХ: ВІД НАКАЗУ ДО МОЖЛИВОСТІ

Анотація

У статті розглядається значення модальності в іспанських законодавчих текстах із прагматичної перспективи, відображаючи спектр від наказових форм (deber) до вираження дозволу (poder) та умовності. Вивчено, як модальність регулює обов’язки, права та потенційні сценарії в таких документах, як Конституція та Цивільний кодекс Іспанії. Аналіз прагматичного аспекту модальності допомагає розкрити не лише формальний зміст правових норм, але й їхній вплив на поведінку адресатів, а також наміри законодавця. Модальність у мові – це вираження ставлення мовця до висловлювання, наприклад, через наказ, можливість, обов’язок чи заборону. У контексті законодавства ці модальні значення набувають особливого сенсу, адже саме вони визначають, як норми сприймаються, інтерпретуються та застосовуються на практиці. Прагматичне значення модальності розкриває приховані інтенції тексту. Законодавець через вибір певних мовних засобів може підкреслювати суворість норми, її гнучкість або навіть створювати амбівалентність, що може бути використано для маніпуляцій чи уникнення відповідальності. Розуміння прагматичних нюансів допомагає уникати двозначностей, підвищувати точність і доступність норм для широкого загалу, що є ключовим для ефективного правозастосування.

_____________

Література:

1. Даниленко, А. (2015). Мова права: історичний і соціолінгвістичний виміри. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка.
2. Кравченко, Н. (2022). Прагматична адаптація в перекладі юридичних текстів. Київ: Видавничий дім "КМ Академія".
3. Литвин, В. (2020). Корпусний аналіз модальності в офіційних текстах. Львів: Видавництво Львівської політехніки.
4. Alcaraz Varó, E. (2019). El español jurídico en el siglo XXI. Madrid: Iustel.
5. Bhatia, V. K. (2020). Analysing Genre: Language Use in Professional Settings. London: Routledge.
6. Butt, J., & Benjamin, C. (2020). A New Reference Grammar of Modern Spanish. London: Routledge.
7. Fernández, L. (2021). Modalidad y pragmática en el español actual. Barcelona: Ariel.
8. Gibbons, J. (2018). Language and the Law: Linguistic Perspectives. Cambridge: Cambridge University Press.
9. Gotti, M. (2020). Legal Discourse across Cultures and Systems. Berlin: De Gruyter.
10. Martínez, R. (2022). Arcaísmos y formalidad en el lenguaje jurídico español. Sevilla: Universidad de Sevilla.
11. Moréteau, O. (2019). Comparative Legal Linguistics. New York: Springer.
12. Palmer, F. R. (2016). Modality and the English Modals. London: Longman.
13. Sánchez, P. (2022). Géneros textuales en el ámbito jurídico español. Valencia: Tirant lo Blanch.
14. Tiersma, P. (2017). Legal Language and Interpretation. Chicago: University of Chicago Press.

Джерела ілюстративного матеріалу:

1. CE (1978). Constitución española. Madrid: Ed. Nacional.
2. CC (1988). Código Civil de España. Madrid: JACARYAN, S.A.