ГІПОТЕЗА ҐЕНДЕРНИХ СУБКУЛЬТУР: ҐЕНДЕРЛЕКТ АМЕЛІ НОТОМБ

Анотація

Використання гендерного підходу в соціальному та гуманітарному пізнанні представляє широкі можливості для переосмислення культури, історії, мовознавства. У статті розглянуто гіпотезу гендерних субкультур, досліджено поняття «ґендерлект». Узагальнено дослідження мовної поведінки чоловіків і жінок, подано ґендерні характеристики чоловічого і жіночого мовлення, виявлено особливості письмової мови А. Нотомб, окреслено перспективи подальших наукових розвідок.

Особливим внеском автора у розробку досліджуваного питання є узагальнення теоретичних доробок з зазначеної проблеми, аналіз письмової мови А. Нотомб, виявлення гендерних маркерів у досліджуваних романах. Встановлено, що письмова мова бельгійської авторки не відповідає канонам жіночої мови сьогодення, а багато в чому співпадає з загальноприйнятими канонами чоловічого стилю письма.

__________

Література:

1. Жукова,И. Н. Словарь терминов межкультурной коммуникации (Москва, Флинта: Наука, 2012), 632.
2. Жунусова,А. К. «Понятие гендерлект как набор признаков мужской и женской речи.» Вестник КАСУ. 2 (2010): 135–139.
3. Горошко,Е. И. «Особенности мужских и женских вербальных ассоциаций (опыт качественной интерпретации).» Материалы ІІ Междунар. конф. [“Гендер: язык, культура, коммуникация”], (Москва, 2002): 77–86.
4. Крючкова,Т. Б. «Некоторые экспериментальные исследования особенностей использования русского языка мужчиной и женщиной.» Проблемы психолингвистики. (Москва, 1975): 186–
5. Лакофф,Р. «Язык и место женщины.» Введение в гендерные исследования. Часть II. Хрестоматия. (Харьков, ХЦГИ, 2001; Санкт-Петербург, Алетея, 2001), 798.
6. Поліщук, Н. П. «Системний характер мовлення в комунікативному дискурсі» Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики 37 (2020): 108–116.
7. Уэст,К., Зиммерман, Д. «Создание гендера.» Хрестоматия феминистских текстов. (Санкт-Петербург, Изд-во "Дмитрий Буланин", 2000): 193–220.