ТИПИ ХУДОЖНЬОЇ РЕФЕРЕНЦІЇ: ПРОБЛЕМИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

Анотація

Статтю присвячено проблемам художньої референції, способам її представлення в художньому тексті і можливостям розуміння. Аналізуються типи художньої референції, характерні для сучасного французького роману. Проведений аналіз дозволяє говорити про три основні типи – інтродуктивний, ідентифікуючий, невизначений. Крім того, акцентується увага на взаємопов’язаності категорій референції і модальності, а також на її представленості в різних частинах архітектоніки і композиції.

_______________

Література:

1. Буряк В. Референція в реалістичній прозі: етнолінгвістичний аспект. Лінгвістичні студії 35 (2018): 93-99.
2. Бурбело В. Б. Художній дискурс в історії французької мови та культури 9-18 ст.: дис. ... докт. філол. наук. Київ: КУ ім. Тараса Шевченка, 1999. 455 с.
3. Воробйова О. П. Когнітивна поетика: спектр проблематики і напрями досліджень. Філологічні студії 14 (2020): 11-22.
4. Лотман Ю. М. Текст у тексті. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. (Львів: Літопис, 1996): 430-441.
5. Романські студії початку ХХІ століття: текстові концепти, наратив, можливі світи: колективна монографія, О. М. Кагановська та інш. (Київ: ВЦ КНЛУ, 2012), 223 с.
6. Сазонова Я. Ю. Типи референції в текстах дискурсу жахів. Лінгвістичні дослідження43 (2016): 208-216.
7. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія (Полтава: Довкілля-К, 2006), 716 с.
8. Селіванова О. Референт. В Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія (Полтава: Довкілля-К, 2006): 514-515.
9. Смущинська І. В. Модальність французького художнього тексту: типи та засоби вираження: автореф. ... докт. філол. наук. Київ: КНУ імені Тараса Шевченка, 2003. 39 с.
10. Шкурашівська Л. М. Семантико-прагматичні особливості темпоральної референції (на матеріалі французької мови). Вісник ХНУ1124 (2014): 104-109.
11. Штерн І. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики: енциклопедичний словник (Київ: АртЕк, 1998), 336 с.
12. Якобсон Р. Лінгвістика і поетика. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. (Львів: Літопис, 1996): 359-377.
13. Barthes Le degré zéro de l’écriture suivi de Eléments de sémiologie (P. : éd. Du Seuil, 1972), 182 p.
14. Donnellan Keith Reference and definite descriptions. The Philosophical Review 75 (3) (1966): 281-304.
15. Eco Les limites de l’interprétation (P. : Grasset, 1992), 406 p.
16. Genette Figures III (P. : Editions du Seuil, 1972), 286 p.
17. Groupe µ. Rhétorique générale (: Editions du Seuil, 1982), 232 p.
18. Molinié G. Eléments de stylistique française (P.: PUF, 1997), 213 p.
19. Müller-Freienfels Psychologie der Kunst (Leipzig, Berlin, 1922, 1923). Bd. 1: Allgemeine Grundlegung und Psychologie des Kunstgeniessens. Zweite, vollständig umgearbeitete und vermehrte Auflage (1922); Bd. 2: Psychologie des Kunstschaffens und der Ästhetischen Wertung (1923).
20. Quine Van O. From a logical point of view. 9 Logico-Philosophical Essays (Cambridge: Harvard University Press, 1953).
21. Rassell Introduction to Mathematical Philosophy, 2 ed. Ch. XVI: Descriptions (London, 1920): 167-180.
22. Strawson F. Identifying reference and truth-values. Theoria XXX (1964): 86-99.

Джерела ілюстративного матеріалу:

1. Balzac de. La peau de chagrin (M. : Ed. en langues étrangères, 1958), 308 p.
2. Ernaux Journal du dehors (P. : Gallimard, 2000), 107 p.
3. Flaubert Salammbô (M. : Progrès, 1978), 453 p.
4. Hugo Les travailleurs de la mer (M. : Ed. en langues étrangères, 1952), 358 p.
5. Histoire de Gil Blas de Santillane (Amsterdam : Meulenhoff), 148 p.
6. Merle Derrière la vitre (M. : Vyssaya skola, 1982), 159 p.
7. San-Antonio. Le standinge ou le savoir-vivre de Bérurier (: Editions Fleuve noir, 1965), 442 p.
8. Simenon Le Bourgmestre de Furnes (Bruxelles : Editions Labor, 1983), 203 p.
9. Simenon Les 13 mystères (P. : Presses Pocket, 1978), 185 p.
10. Lucien Leuwen (M. : Radouga, 1984), 679 p.
11. Vian L’arrache-cœur (P. : Ed. J.-J. Pauvert, 1974), 256 p.
12. Zola La Curée (P. : Garnier-Flammarion, 1970), 315 p.