ДІАХРОНІЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ РИТМУ В ПОСТАНОВКАХ ШЕКСПІРА

Автор(и)

  • Катерина Лисенко кандидат філологічних наук, асистент кафедри іноземних мов математичних факультеті Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Міністерство освіти і науки України) 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14

DOI:

https://doi.org/10.17721/2663-6530.2024.45.02

Ключові слова:

еволюція, ритм, розвиток стилів виконання, симфонія тонів та інфлекцій, зберегти унікальні голоси та манеру виконання, швидкість мовлення, звужений діапазон частоти основного тону, розташування пауз, максимальна довжина пауз, алітерація, повторення приголосних, платформа для постійної реновації та інновації

Анотація

У статті йдеться про вплив та творчість В. Шекспіра в цілому та про зміни в підходах до театральних підходів та виконань творів Шекспіра в діахронічному аспекті. Тематика творів В. Шекспіра торкається складнощів людських стосунків, і тому його доробки залишаються релевантними й досі. Неможливо переоцінити важливість впливу драм та комедій В. Шекспіра на сучасну літературу. Виконання Шекспірівських творів змінюється з часом, що робить їх абсолютно сучасними і модерними. В статті йдеться про зміну підходу до ритму мовлення, що додає інших рис та мелодійності і викликає позитивні реакції глядача. Діахронічний підхід має включати порівняння різних виконань в різні часові періоди. Для того, щоб дослідити реальні зміни в просодії виконань шекспірівських творів, автори дослідили хронологічно різні варіанти реалізацій однакових уривків, і за допомогою сучасних комп’ютерних програм порівняли основні їхні показники. Висновки свідчать про значні зміни у показниках пауз, швидкості мовлення та напрямку основного тону. Роль ритму в виставах В. Шекспіра служить немов би емоційною основою та ще міцнішим ланцюжком, який з’єднує актора та глядача.

______________

References:

  1. Ackroyd, (2006). Shakespeare: The Biography. Vintage.
  2. Bate, (2015). The Influence of Rhythm on Audience Perception in Shakespearean Performance: A Diachronic Study. Shakespeare Quarterly, 62 (1), 78-92.
  3. Greenblatt, (2005). Will in the World: How Shakespeare Became Shakespeare. W. W. Norton & Company.
  4. Wells,, et al. (Eds.). (2005). The Oxford Shakespeare: The Complete Works, 2-nd ed. Oxford University Press.
  5. Garber, M. (2016). Shakespeare After All. Anchor.
  6. Bloom, H. (2008). Shakespeare: The Invention of the Human. Riverhead Books.
  7. Wilson, J. D. (2012). Shakespeare: A Life in Drama. University of Chicago Press.
  8. Smith, A. (2009). Understanding Diachronic Studies. Academic Press.
  9. Thompson, J. (2016). Non-Traditional Settings in Contemporary Shakespearean Performance: Reimagining Rhythm Beyond Traditional Stage Spaces. Theatre Research International, 41 (3), 278-291.
  10. Thompson, J. (2016). The Evolution of Shakespearean Performance: A Diachronic Analysis. Cambridge University Press.
  11. Thompson, J. (2016). Unlocking Emotional and Psychological Depths: Implications of Rhythm in Shakespearean Drama. Shakespeare Quarterly, 63 (1), 78-92.
  12. Wells, S. (2008). Shakespearean Performance Through the Ages. Routledge.
  13. Garber, M. (2017). Shakespeare and Performance: A Historical Perspective. Oxford University Press.
  14. Mullaney, S. (2015). Shakespearean Performance: Past, Present, and Future. University of Michigan Press.
  15. Orgel, S. (2010). Cultural Infusion in Rhythmic Interpretation: Shakespearean Performances in Diverse Cultural Milieus. Theatre Journal, 54 (2), 112-126.
  16. Orgel, S. (2010). Shakespearean Performance in Context: A Diachronic Approach. Oxford University Press.
  17. Holland, P. (2012). Directors' Perspectives on Shakespearean Performance: A Diachronic Study. Routledge.
  18. Knights, L. (2013). Shakespearean Performance and Social Contexts: A Historical Examination. Yale University Press.
  19. Kerrigan, J. (1992). The Dynamics of Rhythm in Early Shakespeare Performances. Shakespeare Quarterly, 43 (4), 465-480.
  20. Gurr, A. (2009). Music's Role in Early Shakespearean Performances: Enriching the Theatrical Experience. Theatre Journal, 61 (2), 145-158.
  21. Лисенко К. (2013). Просодичне оформлення інтерогативів в аудіозаписах радіопостанов творів В.Шекспіра. Мовні і концептуальні картини світу, 43 (2), 277-284.
  22. Лисенко К. (2015). Деякі структурні характеристики темпоральних аспектів просодії при формуванні маркерів емоційності в театральній радіопостанові (на матеріалі записів радіовистав) Експериментально фонетичне дослідження. Science and education: a new dimension. Philology 3 (62), 58–61.
  23. Лисенко К. (2012). Інваріантні та варіативні ознаки драматургічних текстів (на матер.п’єс В. Шекспіра). Мовні і концептуальні картини світу, 41 (2), 426-432.
  24. Лисенко К. (2013). Просодичні маркери варіативності квазімонологу-розповіді з п‘єси Шекспіра «Юлій Цезар». Експериментально-фонетичне дослідження (на матеріалі радіовистав). Мовні і концептуальні картини світу, 46 (2), 360-370.
  25. Bevington, D. (2002). Alliteration in Shakespearean Verse: Adding Rhythm and Cohesion. Shakespeare Studies, 34, 112-126.
  26. Gillies, A. (2017). Tension and Release in Early Shakespearean Performances: Creating a Dynamic Experience for the Audience. Theatre Research International, 42(3), 278-291.
  27. Gage, S. (2016). Choreographed Movements and Transitions in Early Shakespeare Performances: Adding Visual Dimension to the Rhythmic Tapestry. Theatre Research International, 41(2), 156-169.
  28. Greenblatt, S. (2005). Modernizing Shakespearean Performance: Technological Advances and the Evolution of Rhythmic Delivery. Shakespeare Quarterly, 56 (3), 345-362.
  29. Greenblatt, S. (2005). Rhythmic Structure and Emotional Engagement in Early Shakespeare Performances: Insights from Diachronic Analysis. Theatre Research International, 30 (2), 207-220.
  30. Greenblatt, S. (2005). Transformative Potential: Rhythm in Shakespearean Drama. Shakespeare Quarterly, 58 (2), 156-169.
  31. Kott, J. (2001). Analyzing Dramatic Arcs through Rhythmic Cadence: Insights into Shakespearean Works. Theatre Research International, 34 (4), 315-328.
  32. Kott, J. (2001). Global Influences on Modern Shakespearean Performance: Enriching the Rhythmic Landscape. Theatre Journal, 53 (4), 212-225.
  33. Shapiro, J. (2015). Rhythmic Fusion: The Integration of Music and Soundscapes in Modern Shakespearean Performances. Shakespeare Studies, 42, 112-126.
  34. Shapiro, J. (2015). The Year of Lear: Shakespeare in 1606. Simon & Schuster.
  35. Garber, M. (2016). Pushing Boundaries: Exploring Unconventional Rhythmic Patterns in Modern Shakespeare Performances. Theatre Research International, 41 (3), 156-169.
  36. Garber, M. (2016). The Auditory Landscape of Shakespearean Performance: Exploring the Impact of Music and Soundscapes on Rhythmic Experience. Theatre Journal, 54 (2), 156-169.
  37. Bate, J. (2015). Contextual Understanding of Rhythmic Interpretation: Relevance in Modern Adaptations of Shakespearean Works. Shakespeare Studies, 52 (3), 203-220.
  38. Bate, J. (2015). Soul of the Age: A Biography of the Mind of William Shakespeare. Random House Trade Paperbacks.
  39. Bloom, H. (2008). Departure from Tradition: Evolution of Rhythmic Interpretation in Modern Shakespeare Performances. Shakespeare Quarterly, 60 (3), 345-362.
  40. Wilson, J. D. (2012). Fluidity and Dynamism: Exploring Diverse Rhythmic Structures in Modern Shakespeare Performances. Theatre Journal, 65 (4), 212-225.
  41. Ackroyd, P. (2006). Artistic Freedom in Rhythmic Interpretation: Enriching Shakespearean Performances. Shakespeare Studies, 43 (2), 145-158.
  42. Greenblatt, S. (2010). Bold Experimentation: Rhythmic Innovation in Contemporary Shakespeare Performances. Shakespeare Quarterly, 62 (4), 278-291.
  43. Gurr, A. (2014). Cross-Cultural Connections: Rhythmic Sensibilities in Shakespearean Performances. Shakespeare Studies, 47 (1), 207-220.
  44. Gurr, A. (2014). The Diachronic Evolution of Acting Styles in Shakespearean Performance. Palgrave Macmillan.
  45. MacArthur, J. (2009). Analyzing Movement and Spatial Dynamics in Shakespearean Performance: Insights from Motion Capture Technology. Theatre Journal, 61 (3), 345-362.
  46. Brewer, R. (2012). Enhancing Understanding and Engagement through Virtual Reality Platforms: Exploring Shakespearean Scenes in Novel Ways. Shakespeare Studies, 43 (4), 212-225.

Завантаження

Опубліковано

2024-04-04

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Лисенко, К. (2024). ДІАХРОНІЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ РИТМУ В ПОСТАНОВКАХ ШЕКСПІРА. ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ, ПРАГМАТИКИ ТА КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ, 1(45), 16-27. https://doi.org/10.17721/2663-6530.2024.45.02

Схожі статті

1-10 з 137

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають