ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО КОМПОНЕНТУ У ЛЕКСИЦІ ІСПАНСЬКОЇ МОВИ

Автор(и)

  • Т. Редковська кандидат філологічних наук, доцент кафедри іспанської та французької філології Київський національний лінгвістичний університет (Міністерство освіти і науки України) 01150, м. Київ, вул. В. Васильківська, 73
  • Н. Грабовська старший викладач кафедри іспанської та французької філології Київський національний лінгвістичний університет (Міністерство освіти і науки України) 01150, м. Київ, вул. В. Васильківська, 73

DOI:

https://doi.org/10.17721/2663-6530.2018.33.07

Анотація

У статті здійснено аналіз деяких способів вербалізації етнокультурного компоненту у лексиці іспанської мови. Актуальні лінгвістичні розвідки розглядають мову і як головний засіб спілкування, і як інструмент пізнання матеріальних та духовних цінностей, притаманних різним етносам і культурам. Вивченням мовних явищ саме у такому ракурсі займаються декілька суміжних дисциплін, серед яких найбільш релевантними з огляду на досліджувану проблематику, видаються етнолінгвістика і лінгвокультурологія. Проведений аналіз проявів вербалізації культурно маркованих компонентів в іспанській мові доводить існування тісних експліцитно / імпліцитно виражених взаємозв’язків між мовними і позамовними елементами. Матеріалом дослідження слугують як окремі лексеми з відповідним семантичним наповненням, так і фразеологічні одиниці, прислів’я та приказки, у яких відображені певні аспекти іспанського соціокультурного середовища. Отримані результати свідчать про те, що лексика з етнокультурним компонентом утворюється за рахунок семантичного зсуву метафоричного або метонімічного типу, коли, наприклад, певні класи онімів (антропонімів, етнонімів, топонімів) набувають значень загальних імен, у яких закодовані етнокультурні факти. Для відновлення і розкриття загубленого зв’язку між культурним і мовним знаками здійснювався послідовний діахронічний аналіз на семантичному і словотвірному рівнях. Вивчення явища вербалізації у мові об'єктів національної культури, аналіз особливостей представлення в мові менталітету конкретного етносу, закономірність відображення в семантиці мовних одиниць ціннісно-смислових категорій культури є перспективними напрямками сучасних лінгвістичних студій.

___________

Література

  1. 1. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. М.: Русский язык, 1980. 320 с.
  2. Гумбольдт В. Язык и философия культуры. М. : Прогресс, 1985. 450 с.
  3. Сепир Э. Избранные работы по языкознанию и культурологии. М. : Прогресс, 1993. 656 с .
  4. Толстой Н.И. Язык и народная культура: Очерки по славянской мифологии и этнолингвистике. М. : Издательство "Индрик", 1995. 512 с.
  5. Amorós Negre C. Las lenguas en la sociedad. Madrid : Síntesis, 2014. 232 págs.
  6. Coseriu E. La socio- y la etnolingüística. Sus fundamentos y tareas // Anuario de letras, XIX. 1981. Págs. 5-30.
  7. Duranti A. Antropología lingüística. Madrid, Cambridge University Press, 2000. 525 págs.

Джерельна база

  1. 8. Buitrago A. Diccionario de dichos y frases hechas. Madrid : Espasa Libros, 2012. – 996 págs.

Завантаження

Опубліковано

2023-02-01

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Редковська , Т., & Грабовська, Н. (2023). ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО КОМПОНЕНТУ У ЛЕКСИЦІ ІСПАНСЬКОЇ МОВИ. ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ, ПРАГМАТИКИ ТА КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ, 1(34), 100-110. https://doi.org/10.17721/2663-6530.2018.33.07

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>