КОНЦЕПТ ЗАПАХУ В ІТАЛІЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

У статті розглянуто особливості концепту запах та сформовано його структуру на прикладі італійської поезії другої половини ХХ століття. Ольфактивні явища досліджено на матеріалі літературних течій футуризму, крепусколаризму, герметизму, неоавангардизму та постмодернізму. Дослiдження базується на польовiй моделi концепту представленої в роботах вчених З. Д. Попової та Й. С. Стерніна. Концепт «запах» в італійській мові має своє ядро (базовий шар), ближню та дальню периферію (інтерпретаційний шар). Ядерні ознаки концепту визначаються за допомогою аналізу його словникових дефініцій. Ядро лексико-семантичного поля “odore” утворюють іменники-одороніми, які відтворюють чуттєвий образ, “profumo”, “aroma”, “fragranza”, “olezzo”. Базовий пласт та інтерпретаційні ознаки концепту можна виявити шляхом дослідження сполучуваності його номінацій з атрибутами та предикатами за різними когнітивними класифікаційними ознаками. Інтерпретаційний шар утворюють такі сталі поєднання, що вказують на певні особливості запахів, їхню характеристику, інтенсивність, тривалість, приємність / неприємність тощо. Аналіз концепту запах на прикладі поетичних творів здійснювався відповідно до виокремлених інтерпретаційних ознак: ольфактивний ландшафт (різноманіття запахів, які є характерними для певної зони або твору мистецтва), ольфактивна сцена (структура, що встановлює відношення між джерелом запаху, самим запахом і суб’єктом, що їх сприймає), ольфактивний об’єкт (об’єкт, який піддається виокремленню зі всього різноманіття сенсорних відчуттів), оцінний аспект запаху (приємний / неприємний запах). У ході дослідження виділено схеми опису та вербалізації ольфактивної інформації у поезії.

____________

Література

1. Барт, Р. Ролан Барт о Ролане Барте, сост., пер. с фр. и послесл. С. Зенкина (Москва, Ad Marginem / Сталкер, 2002), 288.
2. Дробник, Д. «Город: дистилляция.» Теория моды. Одежда. Тело. Культура26 (Москва, Новое литературное обозрение, 2012), доступ http://www.nlobooks.ru/node/2974. 
3. Попова, З. Д., Стернин, И. А. Очерки по когнитивной лингвистике, 1-е изд. (Воронеж, Истоки, 2001), 250.
4. Селіванова, О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: підручник (Полтава, Довкілля–К, 2008): 400–410.
5. Слышкин, Г. Г. Лингвокультурные концепты и метаконцеты: монография (Москва, Academia, 2000): 5–26.
6. Степанов, Ю. С. Константы: Словарь русской культуры, 3-е изд. (Москва, Академический Проект, 2004), 991.
7. Степанов, Ю. С. Концепты. Тонкая пленка цивилизации (Москва, Языки славянских культур, 2007), 602.
8. Тарасюк, І. В. «Особливостi номінацiï запахів у сучасній французькій мові.» Авто реф. дис. канд. филол. наук (Київ, 2003).
9. Dizionario etimologico della lingua italiana, accesso http://www.etimo.it/?pag=hom.
10. Henshaw, V. Urban smellscapes: understanding and designing city smell environments (New York, Routledge, 2013), 256.
11. Kubovy, M., Valkenburg, D. V. «Auditory and visual objects.» Cognition80 (2001): 97–126.
12. Sabatini, F., ColettiV. Il Sabatini Coletti dizionario della lingua italiana, nuova ed. (Milano, Rizzoli Larousse, 2007): 288.
13. Stevenson, R., Wilson, D. «Odour perception: An object-recognition approach.» Perception36 (2007): 1821–1833.
14. Treccani. Enciclopedia Italiana di scienze, lettere ed arti, accesso http://www.treccani.it/.
15. Zucco, G., Herz, R., Schaal, B. Olfactory Cognition. From perception and memory to environmental odours and neuroscience (Amsterdam/ Philadelphia, John Benjamins Publishing Company, 2012), 338.

Джерельна база

1. 16. D’Ambrosio, Angelillo,  Poesie futuriste (Milano, Acquaviva, 2009), 200.
2. Sanguineti, E. Poesia Italiana del Novecento: in 2 v., v.2 (Torino, Einaudi, 1994), 1152.
3. Soffici, A. Simultaneità. Chimismi lirici (Firenze, Vallecchi Editore, 1919), 114.