ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИОСТІ СОЦІАЛЬНО МАРКОВАНОЇ ЛЕКСИКИ (НА МАТЕРІАЛІ ІТАЛІЙСЬКОЇ МОВИ)

Анотація

У статті розглянуто процеси актуалізації соціально маркованої лексики. Проаналізовано визначення передових понять, а також виявлено функціональні особливості термінів соціально маркованої лексики. Також зроблено спробу виокремити та порівняти жаргон, арґо, діалект, розмовну мову та кент серед узагальненого поняття – соціолект. Досліджено характерні ознаки, які притаманні тому чи іншому соціолекту.

Соціально маркована лексика відображає важливі процеси комунікативної поведінки людини в суспільстві та є частиною національної культури. Сьогодні спостерігається культурна та соціальна глобалізація, а соціально маркована лексика не вдовольняється однією мовою, а стає надбанням певної соціальної групи. У ході аналізу з’ясовано, що в італійській лінгвістичній традиції є лише чотири різновиди соціолекту – діалект, жаргон, розмовна мова та арґо. На семантичному рівні одиниці соціально маркованої лексики загалом мають негативну оцінку, оскільки, в проведеному нами дослідженні, соціолекти історично сформувалися в кримінальному середовищі та соціально низьких прошарках населення. Функціонування переважної більшості одиниць виходить за межі окремої соціальної групи і переходять в розмовну мову та часто використовуються письменниками в італійських літературних творах. Наведені в статті приклади свідчать про те, що італійці намагаються осмислити сутність даних понять і відрізнити їх один від одного.

В окремих випадках у різних соціальних групах соціально маркована лексика має конспіративну функцію та реалізується на лексико-семантичному, прагматичному, фонологічному, концептуальному та контекстуальному рівнях та потрапляє в літературну мову і збагачує її.

________________

Література

1. Арапов, М. В. Откуда слово феня? (Ленинград, Русская речь, 1969): 117–119.
2. Гальперин, И. Р. Очерки по стилистике английского языка (Москва, Издательство литературы на иностранных языках, 1958), 462.
3. Грачев, М. А. Словарь тысячелетнего русского арго (Москва, Рипол Классик, 2003), 1119.
4. Енциклопедія Сучасної України (2007), доступ http://esu.com.ua/search_ articles.php?id=24450.
5. Мурашов, А. А. Культура речи учителя (Москва, Московский психолого-социальный институт, 2002), 432.
6. «Розмовна мова.» Ізборник (2001), доступ http://litopys.org.ua/.
7. «Argo.» Enciclopedia Britannica (2019), access https://www.britannica.com/.
8. «Argot.» Vocabulary.com Dictionary (2019), access https://www.vocabulary.com/dictionary/argot. 9. Biber, D. Longman Grammar of Spoken and Written English (Harlow, Pearson Education Limited., 1999), 1203.
9. Cambridge Dictionary (2019), access https://dictionary.cambridge.org/.
10. Dctionary.com (2019), access https://www.dictionary.com/
11. Halliday, M. A. Il linguaggio come semiotica sociale. Un’interpretazione sociale del linguaggio e del significato (Bologna, Zanichelli, 1983), 63.
12. Kirk, J., Ó Baoill, D. Travellers and their Language (Belfast, Queen's University Belfas, 2002), 196.
13. «Jargon.» The American Heritage Dictionary (2019), access https://ahdictionary.com/word/search.html?q=jargon.
14. Odell, L., Vacca, R., Hobbs, R. Elements of language: Fifth course (teacher's edition) (New York, Holt Rinehart & Winston; Teachers Guide edition, 2007), 1126.
15. Peterson, B. «The Linguistics of LOL.» Washingtonian (2014).
16. Šipka, D. Phonologiacal and semantic markers in the substandart lexicon (Poznan, Adam Mickievicz University, 2001): 187–194.
17. «Treccani.» Enciclopedia dell'Italiano (2019), access http://www.treccani.it/vocabolario/.
18. «Vernacular and standard language.» Mahasaraswati Denpasar University (2014), access https://dayupurnami.wordpress.com/vernacular-and-standard-language/.