АКТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ АНАФОРИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ФРАНКОМОВНОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Статтю присвячено аналізу сучасних підходів до вивчення анафоричних процесів на матеріалі франкомовного дискурсу. Проінтерпретовано трактування поняття анафори українськими та іноземними лінгвістами. Виявлено, що дослідження анафоричних елементів не обмежується класичною проблемою повторення, її потрібно розглядати в комунікативному аспекті. У межах когнітивно-комунікативного процесу описано метод дискурсного аналізу. Доведено, що у процесі дослідження анафоричної номінації лінгвістичного аналізу не достатньо, необхідним є звернення до дискурсивного контексту та дискурсивної пам’яті. Визначено когнітивні операції, які мовець здійснює над анафоричними номенами у власному дискурсі. Розглянуто прагматичний та функціональний аспекти явища анафори, які є предметом вивчення інтеракціоністської лінгвістики.

______________

Література

1. Гурмак, Ю. М. «Вираження та функціонування вторинної номінації на різних рівнях мови у полікультурному просторі.» Наукові записки Національного університету «Острозька академія» 2 (70), Серія «Філологія» (2018): 68–72.
2. Кость, Г. М., Гурмак, Ю. М. «Анафора як один із видів вторинної номінації у французькому художньому тексті.» Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки 1 (226), Серія: «Філологічні науки» (2012): 70–74.
3. Демьянков, В. З. «Прагматические основы интерпретации высказывания.» Известия АН СССР, Сер. литературы и языка, том 40, № 4 (Москва, 1981): 368–377.
4. Попова, Н. М. «Інтерпретаційне поле концепту як провідник між його універсальністю й лінгвокультурною маркованістю.» Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики 35 (Київ, Логос, 2019): 83–96.
5. Шевченко, І. С. «Когнітивно-прагматичні дослідження.» Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен (Харків, Константа, 2005): 105–117.
6. Bacry, Р. Les figures de style : et autres procédés stylistiques (Paris, Belin, 1992).
7. Berrendonner, A. «La phrase et les articulations du discours.» Le français dans le monde (Paris, Hachette, 1993): 20-26.
8. Charolles, L'anaphore : problèmes de définition et de classification (Verbum, 1991).
9. Corblin, Les formes de reprise dans le discours (Rennes, PUR, Université de Rennes, 1995).
10. Ducrot, O., Todorov, T. Dictionnaire encyclopédique des sciences du langage (Paris, Seuil, 1979).
11. Fall,, Vignaux, G., Boivin, M. «L'anaphore: quelques orientations actuelles dans le contexte europeen.» Linguistica atlantica 16 (APLA, 1994): 45–58, access https://journals.lib.unb.ca/index.php/la/article/view/22480/26137
12. Gaiffe, B., Reboul, A., Romary, L. «Les SN définis : anaphore, anaphore associative et cohérence.» Relations anaphoriques et (in)cohérence (Rodopi, 1997): 69–97, access https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-00416589/document
13. Imehrar, La construction linguistique de la relation interpersonnelle dans les Lettres de Mme de Sévigné. Linguistique. Thèse pour obtenir la grade de Docteur (Université Paul Valéry - Montpellier III, 2016), access https://tel.archives-ouvertes.fr/tel-01537904
14. Reboul, «Resolution de l'anaphore pronominale: semantique et/ou pragmatique.» Cahiers de linguistique française 10 (1989): 77–100, access https://clf.unige.ch/files/7814/4111/1643/05-Reboul_nclf10.pdf
15. Reichler-Béguelin, M.-J. «Anaphore, cataphore et mémoire discursive.» Pratiques : linguistique, littérature, didactique. L'organisation des textes 57 (1988): 15–43, access persee.fr/doc/prati_0338-2389_1988_num_57_1_1470
16. Vergès, P., Apothéloz, D., Miéville, D. «Cet obscur objet du discours: operations discursives et representations sociales.» Revue europeenne des sciences sociales, 25, № 77 (Librairie Droz, 1987): 209–224.
17. Wiederspiel «Sur l'anaphore : du modèle «standard» au modèle «mémoriel».» Travaux de linguistique et de philologie 27 (1989): 95–113.