МОВНА ПОЛІТИКА ЄВРОСОЮЗУ ТА РАДИ ЄВРОПИ

Анотація

Вважається, що через декілька років 1,5 мільярда людей – чверть усього світового населення – буде розмовляти англійською. І для переважної більшості з них це буде другою або третьою мовою (тільки для 400 мільйонів англійська стає рідною мовою). Три чверті світової кореспонденції і 80 % електронної пошти в Інтернеті зараз ведеться англійською. Однак, вивчення однієї мови не має відбуватися за рахунок другої національної, регіональної або мови меншості, які однаково важливі в умовах розвитку і збагачення.

У статі розглядаються особливості запровадження тенденцій мовної політики Євросоюзу та Ради Європи у контексті глобалізацій них процесів, що має не меті збереження та захист європейського мовного розмаїття, а не лише опанування англійської мови, яка сьогодні є linguafranca у міжнародному спілкуванні. Рада Європи та Євросоюз у своїх документах підкреслюють важливість мовного розмаїття та формування плюрилінгвальних навичок для усіх етапів освіти, а засоби масової інформації повинні стати джерелом неформального вивчення мов завдяки освітньо-розважальним програмам та фільмам з субтитрами.

Засоби масової інформації є важливими для формування ставлення людей до інших мов і культур. У документах Євросоюзу та Ради Європи визначається, що ЗМІ повинні забезпечити людей, які не розмовляють багатьма мовами, новими технологіями та перекладом.

В глобалізованому світі культурне розмаїття стане навіть більш важливим як засіб збереження людських цінностей. Вивчення мови означає вивчення того, як стати ближчим до інших. Вивчення іноземної мови означає озброєння самого себе інтелектуальними засобами для зустрічі з реальним і невідомим, особисте збагачення через знання інших культур і їхнє світосприйняття.

_____________

Література

1. Рекомендація (98) 6 Комітету Міністрів Ради Європи «Про сучасні мови» (17 березня 1998 року), доступ http://zakonrada.gov.ua/laws/show/994_725
2. Смокотин, В. М. «Новый этап в развитии принципа многоязычия в Европе:построениемнооязычного и поликультурного общества.» Вестник Томского государственного университета: Общенаучный периодический журнал4 (2010): 61–
3. Хоуп, М. Багатомовна Європа: тенденції у політиці і практиці мультилінгвізму в Європі (Київ, Ленвіт, 2012), 168.
4. A new framework strategy for multilingualism COM (2005) 596: Communication from the Commission of 22November 2005, access http://eur-lex.europa.eu/legal-content/BG/TXT/?uri=celex:52005DC0596
5. Figel,  A new framework strategy for multilingualism: CICEB Conference (2016), 11, access http://www.goethe.de/mmo/priv/1791775-STANDARD.pdf
6. Orban,  A New Strategy for Multilingualism: A Strategy for All EU Citizens (Brussels, 2008), access http://www.lanqua.eu/sites/default/files/L%20Orban_EN_New_ Strategy/index.pdf
7. Recommendation CM/Rec (2008) 7 of the Committee of Ministers to member states on the use of the Council of Europe’s Common European Framework of Reference for Languages (CEFR) and promotion of plurilingualism (2008), access http://www.coe.int/t/dg4/linguistic/Conventions_EN.asp
8. UNESCO Interactive Atlas of the World’s Languages in Danger, access http://www/unesco.org/languages-atlas/en/atlasmap.html