ФРАНЦУЗЬКА ЕНАНТІОСЕМІЯ: ВІД ЛАТИНИ ДО СУЧАСНОСТІ

Анотація

У статті аналізуються види, джерела і особливості походження сучасної французької енантіосемії. Звертається увага на шляхи і причини її появи у французькій мові. Аналіз матеріалу дозволив виокремити різні види енантіосемії, перш за все, мовна – мовленнєва, семантична – емоційно-оцінна, лексична – фразеологічна, синхронічна – діахронічна; денотативна – конотативна тощо. Встановлено, що основними причинами розвитку енантіосемії є як екстралінгвістичні, так і лінгвістичні фактори: когнітивні механізми людської діяльності, суперечливість самого об’єкта пізнання, критичне осмислення дійсності, «психічна» амбівалентність, культурний переворот тощо. Джерелами енантіосемії є лексика різних прошарків: розмовні звертання та слова-характеристики, вигуки, суспільно-політичні чи соціокультурні поняття, нейтральна лексика, що може отримати позитивну чи негативну конотацію, гіперболи, перифрази, оксюморони тощо, що працюють на створення іронічного ефекту.

__________

Література:

1. Балли, Ш. Французская стилистика, 3-е изд. (Москва: Либроком, 2009), 384.
2. Будагов, Р. А. Человек и его язык (Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1974),
3. Булаховский, Л. А. Введение в языкознание (Москва: Учпедгиз, 1953), 178.
4. Виноградов, В. В. «Основные типы лексических значений слова.» Вопросы языкознания5 (1953): 3–29.
5. Выразительные средства русского языка и речевые ошибки и недочеты: энциклопедический словарь-справочник (ВСРЯ), под. ред. А. П.Сковородникова (Москва: Флинта, 2005),
6. Горелов, И. Н. «Энантиосемия как столкновение противоречивых тенденций языкового развития.» Вопросы языкознания4 (1986): 86–96.
7. Жаркова, Е. Х. «Энантиосемия лексико-грамматического и словообразовательного типа в кругу смежных явлений:на материале имен существительных русского языка.»(Дис. канд. филол. наук,Москва,1988),
8. Іващенко, В. Л. «Енантіосемія в лексикографічній ієрархії лінгвістичних термінопонять.» Наукові записки Нац. ун-ту «Острозька академія». Серія «Філологічна» (2009): 164–174.
9. Москвин, В. П. Выразительные средства современной русской речи: Тропы и фигуры. Терминологический словарь-справочник (Москва: Едиториал УРСС, 2004),
10. Скиба, Ю. Г. «К вопросу о так называемое антонимической омонимии в славянских языках.» Вопросы истории и философии восточно-славянских языков. Сер. ФН, т. 31. вып. 7 (1958): 42–57.
11. Соколов, О. М. «Про дієслівну енантиосемію в російській та болгарській мовах.»Проблеми слов’янознавства21 (1980): 90–97.
12. Федоренко, Т. О. «Джерела енантіосемії в українській мові на загальномовному тлі.» Українська мова2 (2010): 60–75.
13. Цоллер, В.Н. «Эмоционально-оценочная энантиосемия в русском языке.» Филологические науки 4 (1988): 79–80.
14. Червоножка, В. С. «Енантіосемія в сучасній болгарській мові.» Автореф. дис. канд. філол. наук, Київ, 2002.
15. Червоножка, В. С. «Причини появи енантіосемії в сучасній болгарській мові.» Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки 18 (2000): 56–63.
16. Шанский, Н.М. Лексикология современного русского языка, 4 изд. (Москва: Либроком, 2009),
17. Шерцль, В. І. «О словах с противоположными значениями (или о так называемой энантиосемии).» Филологические записки, вып. 5–6 (1883): 1–39, вып. 1 (1884): 42–84.
18. Cardinal, M. La clé sur la porte (Editions Grasset & Fasquelle, 1972), 246.
19. Marouzeau, J. Précis de stylistique française (Paris: Masson et Cie, 1969),
20. Petit Robert (Paris: Le Robert, 1987),