УТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНІЦІАЛЬНИХ СКОРОЧЕНЬ У ФІЗИЧНІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ)

Анотація

У французькій мові значно зросла кількість нових термінологічних одиниць, що збагачує словниковий склад і підвищує інтенсивність обміну інформацією між комунікантами у галузевих субсистемах. Для впорядкування потоку переданої інформації з мінімальною кількістю мовних знаків у мовознавстві використовують принцип мовної економії. Виникає велика кількість скорочених словоформ, що є характерною рисою сучасних мовних систем. У терміноситемах найбільша питома вага скорочень припадає на ініціальні абревіатури.

Фізична терміносистема (ФТ) використовує скорочення унітарних, складних слів та термінів-словосполучень. Структурно неоднорідні лексеми позначають, як правило, двома мовними знаками, які представляють префікси або кореневі морфеми. Найбільша кількість ініціальних скорочень припадає на дво- та трикомпонентні терміни-словосполучення. Важливою характеристикою всіх ініціальних абревіатур – те, що в них не розкрита семантика фізичних термінів і не залишається жодних «упізнаваних» сегментів із вихідних лексичних одиниць. Внутрішня структура в новоутворених фізичних скороченнях з’являється тоді, коли ініціальна абревіація поєднується з іншим способом утворення терміноелементів. Розглянуто процес поєднання усічення з ініціальною абревіацією, внаслідок чого утворюються структурно складні словоформи.

Класифікацію ініціальних скорочень у ФТ проведено за формальною ознакою – кількістю символів, що відповідає кількості компонентів корелятивної словосполуки. В аспекті функціонування, скорочення у фізичних текстах поділено на загальноприйняті (стандартні), що протягом багатьох десятиліть використовують у фаховій літературі та оказіональні (уведені автором, часто вживані в межах публікації). Аналіз скорочень фізичних термінів свідчить, що ініціальна абревіатура виявляється на фонетичному, графічному та граматичному рівнях.

_____________

Література:

1. Алексеев, Д. Аббревиация в условиях научно-технической революции. Научно-техническая революция и функционирование языков мира (Москва, Наука, 1977), 217.
2. Борисов, В.В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках (Москва, Воениздат, 1972), 320.
3. Гинзбург, Р.З., Хидкель, С. С., Князева, Г. Ю., Санки, А. А. Курс современной английской лексикологии (Москва, Высшая школа, 1979),
4. Заботкина, В.И. Новая лексика современного английского (Москва, Высшая школа, 1989),
5. Лингвистический энциклопедический словарь, гл. ред. В.Н. Ярцева (Москва, Советская Энциклопедия, 1990), 685.
6. Мартине, А. «Основы общей лингвистики.» Новое в лингвистике, под. ред. В.А. Звегинцева (Москва, Иностр. литерат., 1963): Вып. 3: 528–566.
7. Цимбалістий, І.Ю. «Граматична категорія числа в іспанських абревіатурах.» Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки 4 (2007): 45–49.
8. Цимбалістий, І.Ю. «Структура та процеси лексикалізації скорочень у сучасній іспанській мові.» Автореф. дис. канд. філол. наук, Київ, 2012.
9. Цюпа, М.А. «Особливості написання абревіатур, утворених шляхом усічення у французькій мові.» Проблеми семантики слова, речення та тексту : Збірник наукових праць 16 (2006): 245–251.
10. Bouvignies, , Bernadу, P., Blackledge, M. «Modélisation de la dynamique de la chaîne peptidique des protéines en solution par RMN à travers les couplages dipolaires.» Journal Physique IV France 130 (2005): 229–244.
11. Brachet,  «Description Gross–Pitaevskii de la dynamique des superfluides à température finite : Une revue courte des résultats récents.» Comptes Rendus Physique 13 (2012): 954–965.
12. Chovet, A., Masson,  Physique des semi-conducteurs (Ecole Polytechnique universitaire deMarseille, 2004), 75.
13. Felber,  Terminology Manual (Paris, UNESCO, 1984), 375.
14. Friedrich, , Daitche, A., Kamps, O., Lülff, J., Voßkuhle, M., Wilczek, M. «La hiérarchie de Lundgren–Monin–Novikov: Des équations cinétiques de la turbulence.» Comptes Rendus Physique 13 (2012): 929–953.
15. Fromager, , Passilly, N., De Saint Denis, R., Cagniot, E., Aït-Ameur, K. «Optique binaire pour la mise en forme spatiale de faisceaux laser IR, visible et UV.» Journal Physique IV France 138 (2006): 275–284.
16. Fuchs, , Henck, R., Fogarassy, E. «Réacteur VUV à décharge interne pour le dépôt en couches minces de silicium amorphe, d'oxyde et de nitrure de silicium.» ANNALES DE PHYSIQUE 17 (1992): 59–60.
17. Lairez, , Pelta, J. «Diffusion de neutrons aux petits angles: application à l’étude des macromolécules biologiques en solution.» Journal Physique IV France 130 (2005): 39–62.
18. Oualid,  «Étude d’un effet photothermique particulier dans les semi-conducteurs.» Revue de Physique Appliquée 2 (1967): 72–78.
19. Valentin, , Boyko, O., Rey, G., Mercier, B., Papalazarou, E., Antonucci, L., Balcou, Ph. «Étude expérimentale de l’optimisation de la génération d’harmoniques d’ordre élevé par l’utilisation d’un algorithme génétique» Journal Physique IV France 138 (2006): 35–41.