КОНФЛІКТНІ КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ ПЕРЕДВИБОРЧИХ ДЕБАТІВ В ІСПАНСЬКОМУ ТА УКРАЇНСЬКОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Автор(и)

  • Лора Флойд кандидат філологічних наук, доцент кафедри романської і новогрецької філології і перекладу, Київський національний лінгвістичний університет (Міністерство освіти і науки України) 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73

DOI:

https://doi.org/10.17721/2663-6530.2020.38.04

Анотація

У статті проаналізовано конфліктні комунікативні стратегії поведінки учасників передвиборчих дебатів в Іспанії в 2019 році. Розглянуто особливості комунікативної взаємодії іспанських політиків в умовах політичної агітації напередодні парламентських виборів та виокремлено основні стратегії їх взаємодії. Метою аналізу було виокремити й схарактеризувати основні комунікативні стратегії, задіяні іспанськими політиками під час виборчих перегонів 2019 року під час телевізійних дебатів. Матеріалом дослідження слугувала картотека текстових фрагментів виступів іспанських політиків А. Ластру, К. Альвареса, І. Монтероса, Г. Руфіана, А. Естебана та ін. Загалом проаналізовано 350 мікротекстів, що дозволило визначити комунікативний конфлікт як основний тип взаємодії в передвиборчому дискурсі. У статті визначено, що комунікативна стратегія в політичному дискурсі є загальним напрямом взаємодії політиків-комунікантів, яка скеровує мовні засоби з метою реалізації комунікативного наміру – впливу на адресата. У передвиборчому дискурсі політичних дебатів основні стратегії орієнтовані на конфліктну взаємодію, в межах якої виокремлено стратегії дискредитації і маніпуляції. Стратегія дискредитації передбачає зниження комунікативного статусу опонента і представлена тактиками звинувачення та образи. Основними мовними засобами реалізації стратегії дискредитації є стилістично-знижена лексика і граматичні форми діалогічного характеру. Стратегія маніпуляції реалізована за допомогою тактик інтерпретування, декларування та залякування. На мовному рівні маніпуляція передбачає використання абстрактної лексики, прецедентних феноменів і експресивно-оцінних засобів.

____________

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бєлова, А. Д. «Комунікативні стратегії і тактики: проблеми систематики.» Мовні і концептуальні картини світу 10 (2004): 11–16.
  2. Грайс, Г. П. «Логика и речевое общение.» Новое в зарубежной лингвистике 16 (1985): 217–238.
  3. Дейк ван Т. Язык. Познание. Коммуникация (Москва, Прогресс, 1989).
  4. Иссерс, О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи (Москва, Издательство ЛКИ, 2008), 288.
  5. Михалева, О. Л. Политический дискурс: Специфика манипулятивного воздействия (Москва, ЛИБРОКОМ, 2009), 256.
  6. Паршина, О. Н. Российская политическая речь: теория и практика (Москва, Издательство ЛКИ, 2007), 232.
  7. Славова, Л.Л. Мовна особистість лідера у дзеркалі політичної лінгвоперсоналогії: США – Україна (Житомир, Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2012),
  8. Слухай, Н. В. Суггестия и коммуникация: лингвистическое программирование поведения человека (Киев, Издательско-полиграфический центр «Китевский универсиет, 2012), 319.
  9. Kondratenko, N. , Kiselova,A., Zavalska, L. «Strategies and Tactics of Communication in Parliamentary Discourse.»Studies about Languages 36 (2020): 17–29.
  10. Zheltukhina, M. R., Busygina, M. V., Merkulova, M. G., Zyubina, I. A., Buzinova, L. M. «Linguopragmatic aspect of modern communication: main political media speech strategies and tactics in the USA and the UK.» XLinguae. European Scientific Language Journal11 (2) (April 2018): 639–654.

Завантаження

Опубліковано

2023-01-11

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

КОНФЛІКТНІ КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ ПЕРЕДВИБОРЧИХ ДЕБАТІВ В ІСПАНСЬКОМУ ТА УКРАЇНСЬКОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ. (2023). ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ, ПРАГМАТИКИ ТА КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ, 1(38), 59-71. https://doi.org/10.17721/2663-6530.2020.38.04

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>