ІРОНІЯ ЯК ДИСКУРСИВНА ВПЕВНЕНІСТЬ / НЕВПЕВНЕНІСТЬ

Анотація

Стаття присвячена іронії як мовному засобу, яке позначене невизначеністю та ідеальному інструменту вираження критичного ставлення автора до певних політичних, суспільних, моральних явищ у непрямий і прихований спосіб. Теоретичні аспекти, викладенні у вступній частині, проілюстровані в основному тексті статті на прикладі літературних творів французьких письменників Оноре де Бальзака, Теофіля Готьє, Клода Руа, іспанських письменників Каміло Хосе Сели, Карлоса Руіса Сафона та мозамбікського письменника Міа Коуту.

Особистий внесок авторів полякає в розгляді іронії як універсальної мовної категорії, притаманної різним мовам (у нашому випадку, іспанській, французькій та португальській), різним стилям (у статті проаналізоване вживання іронії в літературних творах та засобах масової інформації) та для різних літературних течій (романтизм, реалізм, модернізм та постмодернізм).

__________

Bibliografia:

1. Ducrot, Oswald (1972). Say and not say, Principles of linguistic semantics. Paris.
2. Chakhachiro, Raymond (2007). Translating irony in political commentary texts from English into Arabic. Babel 53-3, 2007, 216-240.
3. Clyne, Michael (1974). Some Reflections on a Linguistics of Irony. German Philology, 93, 1974, 343 – 355.
4. Giora, Rachel (1999). On the priority of salient meanings: Studies of literal and figurative language. Journal of Pragmatics. Issue 31. 1999, 919-929.
5. Hutcheon, Linda (1995). Irony’s Edge: The Theory and Politics of Irony. London and New York: Routledge.
6. Kerbrat-Orrecchioni, Catherine (1998). Verbal interactions. 1: Interactional Approach and Conversation Structure. Paris: A. Colin.
7. Горнятко-Шумилович, Анна (2017). Категорія мовчання в новелі Миколи Хвильового Я (Романтика). Studia Ukrainica Posnaniensia. Vol. V., 237-247.
8. Кубрякова, Елена и др. (1997). Краткий словарь когнитивных терминов (КСКТ).
9. Лабетова, Вікторія (2018). Філософські витоки лінгвістичної категорії означеності / неозначеності. Scientific Journal Virtus. 24, 145-148.
10. http://www.dslib.net/jazyko-znanie/tekstoobrazujuwaja-ironija-v-russkoj-i-anglojazychnoj-proze.html
11. https://bonjour.sgu.ru/ru/articles/tipy-ironii-v-hudozhestvennom-tekste-konceptualnaya-i-kontekstualnaya-ironiya
12. Походня, София (1989). Языковые средства и виды реализации иронии. Киев: Наукова думка.
13. Смущинська, Ірина (2001). Суб’єктивна модальність французької прози. Київ: ВПЦ «Київський університет».

Fontes internáuticas:

1. Euronews (2021). https://fr.euronews.com

Corpus de trabalho:

1. Balzac, Honoré de (1958). La peau de chagrin. Moscou : Ed. en langues étrangères.
2. Cela, Camilo José (2008). La Colmena. San Petersburgo: КАРО.
3. Couto, Mia (2015). O último voo do flamingo. Lisboa: Caminho.
4. Gautier, Théophile. Une nuit de Cléopâtre. http://www.bouquineux.com/index.php? telecharger=586&Gautier-Une_nuit_de_Cl%C3%A9op%C3%A2tre
5. Roy, Claude (1968). La dérobée. Paris : Gallimard.
6. Ruiz Zafón, Carlos (2008). Juego del ángel. Barcelona: