Про журнал

Мета і проблематика

Збірник наукових праць “Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики” є фаховим виданням, що публікує наукові праці (статті, рецензії) з актуальних питань в галузі філології провідних фахівців і молодих дослідників України й зарубіжжя.

Мета часопису – розвивати й зміцнювати наукові контакти мовознавчої спільноти, популяризувати новітні здобутки й результати науково-теоретичних, науково-практичних і прикладних досліджень, що охоплюють широке коло проблем загального мовознавства, питання порівняльно-історичного і типологічного мовознавства, літературознавства, соціолінгвістики, психолінгвістики, лінгвістичної семантики, прагмалінгвістики, когнітивної лінгвістики, комунікативної лінгвістики, лінгвокультурології, етнолінгвістики, лінгводидактики та перекладознавства.

Наукове видання

Національний фаховий збірник українських та зарубіжних наукових публікацій (рецензій) філологічного спрямування

Включено

до Переліку наукових фахових видань України, категорія “Б” Наказ МОН України від 26.11.2020 № 1471

Індексування
  • Index Copernicus
  • Google Scholar
  • Research Bib
  • Crossref
  • Open Science in Ukraine

ISSN

2413-5593

Online ISSN

2663-6530

Засновано

У 2002 р.

Засновник

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Видавець

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Зареєстровано

Свідоцтво про державну реєстрацію

Серія КВ №21582-11482ПР від 18.08.2015 р.

Призначено

для науковців, викладачів, учителів, здобувачів наукових та освітніх ступенів в галузі філології

 

Періодичність публікації

Збірник видається двічі на рік

Вартість публікації

Науковий збірник “Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики” видається за рахунок коштів фізичних / юридичних осіб.

Рецензування

Кожна стаття після перевірки на відповідність вимогам до наукових фахових публікацій проходить подвійне “сліпе” рецензування.

Рецензенти – провідні фахівці українських і зарубіжних закладів вищої освіти і наукових установ, які спеціалізуються на проблематиці заявлених статей. Їх призначає Головний редактор.

Рецензенти зобов’язані дотримуватися основних норм видавничої етики – принципів авторських прав та конфіденційності: не можуть використовувати результати рецензованої праці до її публікації.

Термін рецензування – упродовж одного місяця.

Рецензенти заповнюють типову форму Рецензії, яка передбачає оцінювання рукопису за такими критеріями: актуальність і новизна дослідження, теоретичне і практичне значення праці, умотивованість використаної літератури з теми дослідження, логічність і послідовність викладу матеріалу, обґрунтованість висновків, дотримання норм наукового стилю.

Рецензенти можуть:

  • рекомендувати статтю до друку без виправлень;
  • рекомендувати статтю до друку після врахування зауважень рецензента;
  • рекомендувати статтю до друку після ретельного доопрацювання;
  • не рекомендувати (відхилити) статтю до друку.

Оформлену рецензію (скан-копію) рецензент надсилає до редакції на адресу електронної пошти.

Статті членів Редакційної колегії проходять стандартну процедуру зовнішнього незалежного рецензування, однак члени редакційної колегії не беруть участі в розгляді власних рукописів.

За результатами рецензування редколегія ухвалює рішення:

  • прийняти статтю до друку;
  • повернути статтю автору на доопрацювання з урахуванням зауважень рецензента;
  • повернути статтю автору для ретельного доопрацювання та передати доопрацьований варіант на повторний розгляд тому самому рецензентові;
  • відмовити автору в прийнятті статті до друку.

Редакція знайомить авторів із копіями рецензій (без указівки імен рецензентів), повідомляє про ухвалене рішення.

Рішення про відхилення статей на етапі попереднього розгляду чи на етапах рецензування є остаточними.

Основні причини відмови у публікації:

  • порушення принципів етичної політики видання;
  • невідповідність вимогам до публікації;
  • плагіат (самоплагіат);
  • недостовірність фактів, статистичних даних, власних імен, цитат, покликань та перекладу;
  • низький науковий рівень статті (неумотивованість використаної літератури, недостатня база доведень отриманих наукових результатів, нелогічність і непослідовність викладу матеріалу, необґрунтованість висновків, недотримання норм наукового стилю).