НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ НАУКОВИХ НАРАТИВІВ

Анотація

Питання наукового престижу, конкуренція серед науковців, глобалізація,

швидкість та динамічність сучасного життя приводять до модифікації наукового дискурсу. Все більше уваги вчені приділяють не лише змісту повідомлення, але й формі. Естетична настанова та наративізація стають ознаками наукового дискурсу, зокрема англомовного. Статтю присвячено науковим наративам в аспекті полікодовості дискурсу. Прикладами невербальної репрезентації засобів наукових наративів є наративні обкладинки наукових книг, малюнки, фотографії, графіки тощо. На підставі виявлених характеристик наукових наративів, як-от: описовий інструментарій; наративна інтенціональність; подієвість; зрозумілість; доступність; креативність; логічність; інтрига; естетичність, було проілюстровано ознаки, притаманні невербальним фрагментам наукового дискурсу. Особливість наративного дискурсу полягає в тому, що він надає факту або деякій сукупності фактів статусу події. Особливу увагу приділено структурним характеристикам зміни стану, як основній ознаці наративності, а також події в аспектах сингулярності, фрактальності, інтенційності. Наявність подієвості у зв’язці з естетичністю суттєво відрізняють наративний науковий дискурс від звичних схем побудови наукового викладу. Чим більше таких ознак є в наявності, тим більш очевидний наратив у мові науки. Сучасна англійська мова науки стає усе більш полікодовою. Наше дослідження свідчить про специфічну наративну полікодовість наукового дискурсу.

______________

Література

1. Ільченко О. М. Шелковнікова З.Б. Науковий дискурс: шляхи до (взаємо)розуміння / О.М. Ільченко, З.Б. Шелковнікова // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. – 2008. – № 2. – С. 131-139.
2. Колегаева И. М. Когниция, семиозис, коммуникация: о чем думалось в минувшие 25 лет / И. М. Колегаева // Записки з романо-германської філології. – 2016. – Вип. 1. – С. 58–76. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zrgf_2016_1_10
3. Лиотар Жан-Франсуа (1979), Состояние постмодерна. Перевод с французского: Н.А. Шматко, «Институт экспериментальной социологии», Москва; Издательство «Алетейя», Санкт-Петербург, 1998
4. Лотман Ю.М. Текст у тексті // Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів: Літопис, 1996.
5. Папуша І. Міжнародна наратологія: проблеми дефініції [Текст] / І. Папуша // Studia methodologica. – Вип 19. – 2007. – С. 31-37.
6. Рикер П. Время и рассказ. Т.1 Интрига и исторический рассказ / Поль Рикер. –М.: Унив.кн.,2000 – 312с.
7. Тюпа В. И. Что такое событие 20.11.2015 Openarratology opennar.com/single-post/2015/11/20 что-такое-событие
8. Тюпа В.И. Очерк современной нарратологии / В. Тюпа // Критика и семиотика. – М., 2002. – Вып. 5. – 11 с. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: nsu. ru/education/virtual.
9. Уайтхед А.Н. Избранные работы по философии: перевод с англ./Сост.И.Е.Касавин: Общ. ред. и вступ. ст. М.А. Кисселя - М: Прогресс, 1990.
10. Шмид В. Нарратология / Вольф Шмид. – М. : Языки славянской культуры, 2008. – 304с.
11. Шмид В. Проза как поэзия / В.Шмид. – СПб.:ИНАПРЕСС, 2001.-352с.
12. Яхонтова Т. В. Лінгвогенологія сучасної науки (на матеріалі англомовних текстів) : автореф. дис. … д-ра філол. наук : спец. 10.02.04 – германські мови /
    Т. В. Яхонтова ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2014 – 36с.
13. Fisher W. “The Narrative Paradigm: and Elaboration”. Communication Monographs. 52 (4): 347-367, – 1985 https://www.ibm.com/developerworks/rational/library/
14. Hyland K. «Narrative, Identity and Academic Storytelling », ILCEA [Online], 31 | 2018, Online since 06 March 2018, connection on 06 March 2018. URL : http://journals.openedition.org/ilcea/4677

Джерельна база

1. Guaglione V. The Narratives: Keeping The Soul Alive. – Kindle Edition, 2013
2. Guaglione V. The Narratives: From The Heart. – Kindle Edition, 2016
3. Nixon R. Learning PHP, MySQL and JavaScript. – O’reilly, USA, 2015
4. Sclar D. Learning PHP. – O’Reilly, USA, 2016
5. Turnbull К.Р.L. Language Development From Theory Practice. – Pearson, 2016