ПРОСОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ АНГЛІЙСЬКОГО МОНОЛОГУ ТА ПОЛІЛОГУ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2663-6530.2021.40.11Ключові слова:
полілог, монолог, риторичність, наголос, пауза, тональні модифікації, гучність, темп мовлення, тембр, колоквіальність, репліка-стимул, репліка-реакція, інтерогатив, риторичне питанняАнотація
В статті йдеться про особливості та відмінності інтонаційного оформлення інтерогативів монологічного та діалогічного мовлення. Для ефектного емоційного впливу мовець має застосувати усі свої індивідуальні якості. Інтонація інтерогативу як підсилює емоційну окличність, так і послабляє питальну спрямованість інтерогативу. Зокрема, у статті йдеться про різницю між низхідним та висхідним тоном питань, що корелює з відмінностями в їх дискурсивній функції. Низхідний контур інтерогативу часто використовуються для деталізації інформації, для відкриття нової підтеми або для розвитку поточної теми. Висхідний контур найчастіше використовується для запиту про додаткову інформацію. Спеціальні питання, як правило, мають низхідний контур. Підйом тону виражає дружність, інтерес і відкритість до адресата, а падіння тону використовується для зображення байдужості та категоричності. Автор також розглядає такий специфічний компонент просодії як колоквіальність.
__________
Література:
- Выготский,Л. С. Мышление и речь, 5-е изд., испр. (Москва: Лабиринт, 1999), 352.
- Якубинский, Л. П. «О диалогической речи.» Избранные работы. Язык и его функционирование (Москва: Наука, 1986), 208.
- Гальперин, И. Р. Информативность единиц языка (Москва, 1974), 123.
- Леонтьев, А. А. Психолингвистические единицы и порождение речевого высказывания (Москва: Наука, 1969), 307.
- Бородіна, Д. С. «Фоностилістичні особливості англійського мовлення датсько-англійських білінгвів (на прикладі студентського соціолекта).» Автореф. дис. канд. філол. наук, Донецьк, 2008.
- Ковальчук, С. С. «Монолог как речевая единица драматургического текста: на материале ряда произведений В. Шекспира.» (Дисс. канд. филол. наук, Москва, 2007), 155.
- Лещишин, З. И. «Внутрішній діалог як форма літературного викладу.» Автореф. дис. канд. філол.наук, Львів, 2009.
- Бахтин, М. М. Вопросы литературы и эстетики (Москва: Художественная литература, 1976), 506.
- Лотман, Ю. М. «Структура художественного текста.» Об искусстве (Санкт-Петербург: Искусство – СПБ, 1998): 14–285.
- Салова, Н. Ю. «Монолог как компонент художественной структуры эпического и драматического текстов: на материале художественных произведений М. Фриша и Ф. Дюренматта.» Автореф. дис. канд. филол. наук, Санкт-Петербург, 1999.
- Великая, Е. В. Просодия в стилевой дифференциации языка (Москва: «Прометей» МПГУ, 2009), 256.
- Блох, М. Я., Великая, Е. В. «Просодия в стилизации.» Монография (Москва: Прометей, 2012), 120.
- Лосева, Л. М. «Текст как единое целое высшего порядка и его составляющие.» Русский язык в школе 1 (1973): 61–102.285
- Стриженко, А. А. «Взаимодействие авторской речи и речи персонажей в современной драматургии.» (Дис. канд. филол. наук, Москва, 1972), 178.
- Крылова, О. А. Коммуникативный синтаксис русского языка (Москва: Изд-во Рос. ун-та дружбы народов, 1992): 44.
- Маслов, Б. А. Проблемы лингвистического анализа связного текста (Москва, 1968): 71.
- Ершов, П. М. Технология актерского искусства (Москва: ВТО, 1959): 120.
- Петрова, А. Н. Сценическая речь (Моска, 1981): 86.
- Анусас, П. П. «Фонетические характеристики односторонней и многосторонней речи (экспериментально-фонетическое исследование на материале современного английского языка).» Автореф. дис. канд. филол. наук, Минск, 1979.
- Блохина, Л. Н., Потапова, Р. К. Методические рекомендации. Методика анализа просодии характеристик речи (Москва, 1977), 56.
- Носенко, Э.Л. Эмоциональное состояние и речь (Киев: Вища школа, 1981), 195.
- Гаибова, М. Т. Прагмалингвистический анализ художественного текста (Баку, 1986), 88.
- Ковтунова, И. И. Поэтический синтаксис (Москва, 1986): 136.
- Изотова, А. А. «Об одном средстве эмоционального воздействия на читателя.» Язык, сознание, коммуникация (2006): 88–92.
- Гнатишина, И. И. «Внутренняя структура монолога (на материале произведений У. Шекспира).» Автореф. дис. канд. филол. наук, Санкт-Петербург. 2009.
- Блох, М. Я., Великая, Е. В. «Просодия в стилизации.» Монография (Москва: Прометей, 2012), 120.
- Муханов, И. Л. «О текстообразующей функции имплицитных смыслов высказывания.» Имплицитность в языке и речи (Москва: Языки русской культуры, 1999): 88–94.
- Лейбниц, Г. В. Сочинения в четырех томах, т. 2 (Москва: Мысль, 1983), 686.
- Бровченко, Т. О., Багмут, А. И., Борисюк, І. В., Олійник, Г. П. «Інтонаційні особливості мовлення радіо і телебачення на матеріалі суспільно-політичного тексту.» Інтонаційна виразність звукового мовлення засобів масової комунікації (1994): 22–37.
- Jackson, M. D. P. «Marina Tarlinskaja. Shakespeare and the Versification of English Drama, 1561–1642.» Style 49(4) (2015): 555.
- Jaques, F. «L'interrogation. Force illocutoire et intéraction verbale.» Langue française 52 (1981): 70–79.
- Apostel, L. «De l'interrogation en tant qu'action.» Langue française 52 (1981): 23–43.
- Meyer, M. «La conception problématologique du language.» Langue française 52 (1981): 80–99.
- Хлепитько, А. С. «Вопросительное предложение и его функции в речи: на материале французского языка.» (Дис. канд. филол. наук, Москва, 2008), 183.
- D’Imperio, M. and House, D. «Perception of questions and statements in Neapolitan Italian.» Fifth European Conference on Speech Communication and Technology – 1997.
- Hedberg, Nancy, Juan, M. Sosa, Emrah Görgülü, Morgan Mameni. The Prosody and Meaning of Wh-Questions (American English Department of Linguistics, Simon Fraser University, Burnaby, BC, V5A 1S6 Canada 2015).