СМИСЛОВА СТРУКТУРА МОДАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ ЕПІСТЕМІЧНОЇ ІМОВІРНОСТІ “PROBABILMENTE” (“PROBABILE”, “PROBABILITÀ”) (на матеріалі італійської мови)

Анотація

У статті розглянуто закономірності квантування інформації у мікротексті функціонування модальних одиниць probabilmente (probabile, probabilità) на матеріалі італійської мови. Модальні одиниці probabilmente (probabile, probabilità) задають квантування інформації у мікротексті, виступаючи у ролі ядра і утворюючи модальні структури разом з приєднувальними компонентами.

Модальні одиниці probabilmente (probabile, probabilità) набувають статусу модальних структур у мікротексті їх функціонування, виявляючи типову сполучуваність у приядерній зоні та імплікуючи закономірність вживання мовних засобів на ближній периферії та на периферії мікротексту. Мовні засоби, що вживаються у мікротексті функціонування probabilmente (probabile, probabilità), окреслюють їхню смислову структуру. Ці мовні засоби корелюють з власне визначенням модального значення епістемічної імовірності, в основі якого міститься неповнота уявлення про дійсність, зумовлена привативним епістемічним станом суб’єкта модальної оцінки, та прагнення суб’єкта позбутися привативності.

Чинником нейтралізації опозиції “уявлення про дійсність vs співвіднесення з дійсністю” є епістемічний стан мовця – суб’єкта модальної оцінки, а мовні засоби його

вираження є здебільшого модальними структурами, що містять квантори як відображення вимірного підходу до інтерпретації дійсності. Прототипними маркерами епістемічної імовірності є probabilmente (probabile, probabilità), що виступають у ролі маркера модальної оцінки імовірності за епістемічним вектором з опорою на прецедент або фонові знання. Смислова структура, що розгортається у мікротексті, відображає вимірний підхід до дійсності крізь призму свідомості суб’єкта модальної оцінки. У їх приядерній зоні вживаються квантори, апроксиматори, екзистенційний предикат, дієслова семантики подієвості, на ближній периферії – каузальні конектори, ментальні предикати на позначення точки зору або дієслова семантики подієвості з дієсловами процесуальної ментальної діяльності; у мікротексті вербалізуються смислові відношення асоціативності або каузальності.

Особистий внесок автора полягає в розвитку концепції когнітивно-семантичного поля модальності, зокрема, розкриття смислової структури модальних одиниць епістемічної імовірності. Згідно цієї концепції, принцип поля виноситься на рівень мікротексту, модальна одиниця є ядром, а різнорівневі мовні засоби, що вживаються у мікротексті її функціонування, розглядаються з ядерно-периферійної точки зору, тобто розглядається взаємозалежність між семантикою модальної одиниці як згорнутою структурою та параметрами мікротексту.

__________

Література:

1. Бондарко, А. В. «Темпоральность.» Теория функциональной грамматики: Темпоральность. Модальность: [коллективная монография в 6 т.] (Ленинград: Наука, 1990),
2. Булыгина, Т. В., Шмелев, А. Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики): [монография] (Москва: Языки русской культуры, 1997), 576.
3. Колесникова, С. М. Функционально-семантическая категория градуальности в современном русском языке: [учеб. пособие] (Москва: Высш. шк., 2010), 279.
4. ОхріменкоВ. І. «Онтологія та гносеологія категорії модальності в італійській мові.» (Дис. д-ра філол. наук, Київ, 2012), 612.
5. ПереверзевК. А. «Пространства, ситуации, события, миры: К проблеме лингвистической онтологии.» Логический анализ языка. Языки пространств (2000): 255-267.
6. Циммерлинг, А. В. «Этические концепты и семантические поля.» Логический анализ языка: Языки этики (2000): 190-199.
7. (IDDLI) Il Dizionario della lingua italiana, Giacomo Devoto, Gian Carlo Oli, 2-a ediz.(Firenze: Le Monnier, 2000-2001), 2390.
8. McGlone, S., Reed, A. B. «Anchoring in the interpretation of probability expressions.» Journal of Pragmatics 30 (Amsterdam: Elsevier, 1998): 723-733.
9. Vaidya, J., Wallner, M. «The epistemology of modality and the problem of modal friction.» New directions in the Epistemology of Modality (USA, 2018), https://link.springer.com/article/10.1007/s11229-018-1860-2#auth-Michael-Wallner
10. Охріменко, В. І. «Смислова структура модальних одиниць “sapere” та “essere capace di” (на матеріалі італійської мови).» Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики35 (2019): 164-177.

Джерельна база:

1. Capuana,  Serena: Tratto da: “Serena: commedia in tre atti” di Luigi Capuana (Catania: Società di storia patria per la Sicilia orientale, 1973), http://www.lieberlieber.it/biblioteca/c/capuana/sere na/pdf/serena_p.pdf
2. Deledda, G. L’Edera (Milano, Mondadori, 1950),
3. Eco, U. Il nome della Rosa (Milano, Tascabili Bompianti, 2006), 539.
4. Fogazzaro,  Piccolo mondo antico (Milano, Mondadori, 1986), 410.
5. Moravia,  Racconti romani (Milano, Bompiani, 1986), 183.
6. Schiavini, L. Senso unico: Tratto da: “Senso unico” di Laura Schiavini (Varese: ECO, 1997), http://www.lieberlieber.it/biblioteca/s/schiavini/senso_unico/pdf/senso_p.pdf
7. Tamaro,  Va’ dove ti porta il cuore (Milano, Baldini & Castoldi, 1994), 165.
8. L’Espresso: settimanale di politica, cultura, economia 17 (1.05.2008), 202.