ЕВОЛЮЦІЯ ІСПАНСЬКОЇ ВІДНОСНОЇ КОНСТРУКЦІЇ: НАБУТТЯ НАЦІОНАЛЬНИХ РИС

Анотація

У статті розглянуто шляхи набуття національних специфічних рис у структурній організації складного атрибутивного речення в іспанській мові протягом з ХІІ по ХХ століття. Проаналізовано тенденції розвитку цього типу речень у плані формування вільного та зв'язного жорсткого синтаксичного центру атрибутивного підпорядкування. Вивчено роль корелята як індикатора семантичного, структурного та функціонального розповсюдження головного речення, а також проаналізовано особливості атрибутивного релята.

__________

Bibliografia:

1. Попова, Н. М. «Феноменологічна концепція у синхронно-діахронному підході до аналізу національної концептосфери Іспанії.» Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики31 (2017): 101-111.
2. Данилич, В. С. «Становлення національних функцій літератури середньовічної Піренейської Романії.» Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики36 (2019): 50-64.
3. Корбозерова, Н. М. «Роль соціо-культурного аспекта у становленні іспанської мови.» Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики 37 (2020): 27-38.
4. Потебня, А. А. Из записок по русской грамматике: в 4т. (Москва), https://elib.gnpbu.ru/text/potebnya iz-zapisok-po-russkoy-grammatike t.1-2.
5. Загнітко, А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис (Донецьк: ДонНУ, 2001), ч. 1, 228; ч. 2, 254; ч. 3, 226.
6. Evolución de las oraciones de relativo del latín al español, https:www.peterlang.com>h
7. nbuv.gov.ua>handle>62>Hristianinova PDF
8. gnpu.edu.ua>Part 2